Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

Прикладом кооперативної гри виступає так звана “дилема ув’язненого”, найкращим результатом для якого є рішення погодитися на взаємовигідну угоду з партнером, поступаючись йому деякою часткою свого виграшу, аніж відстоювати виключно свої інтереси, витрачаючи на це додаткові зусилля. Надалі це може пояснювати його опортуністичну поведінку в післяконтрактний період. Отже, готуючи угоду про трансфер технологій необхідно чітко прояснити всі ключові моменти, які є спірними для обох партнерів і змоделювати поведінку ex post за допомогою ключових моментів угоди стосовно технології. Тим самим форму­ються інституції (форми трансферу), які мінімізують ризики опортуністичної поведінки.

На відміну від кооперативної, аналіз некооперативної гри передбачає можливість розірвання угоди після її укладення. Це свідчить, що умови співпраці, на які сторона - ініціатор розриву попередньо погодилась, її не влаштовують, а економіко-правові наслідки розірвання угоди спричинять їй менші збитки, ніж недоотримана вигода у разі збереження контракту. Таким чином, ні коопера­тивний, ні некооперативний підхід не відкидають необхідності ретельно вивчати умови гри і ймовірні наслідки різних варіантів поведінки обох гравців (учасників угоди про співпрацю). Це необхідно передусім для “узгодження якості волі суб’єктів” [30, с. 96]. Цей юридичний термін означає з’ясування або істинності во­левиявлення, або лише її зовнішніх проявів. Наслідками невідповідності істинної волі її зовнішнім проявам може бути визнання угоди недійсною, що зумовить збитки стороні, яка знехтувала небезпекою, прихованою в умовах укладання угоди.

Аналіз економічної літератури з питань теорії ігор показав, що на сьогодні зарубіжні й вітчизняні науковці не дійшли спільної думки щодо того, якої стратегії слід дотримуватися (кооперативної чи некооперативної гри) при укладанні угод про партнерство. Однак їх дослідження дали змогу сформулювати набір правил, завдяки яким вона може бути сформована, на що вказує, зокрема, Г. Литвинцева [32, с. 59]. Ними є:

1)               прагнення уникати конфліктів і виконувати умови домовленості;

2)               очікування можливості опортунізму з боку партнера внаслідок перева­жання у мотивації відстоювання власних інтересів;

3)               відпрацювання позиції підприємства стосовно проявів недобросовісності партнера та врахування цього аспекту при виборі умов угоди.

Враховуючи наведене, можна стверджувати, що принципи та ідеї теорії ігор можуть бути застосовані для оцінювання рівня трансакційних витрат та управ­ління ними в ході укладання та виконання підприємством угод про трансфер технологій за умов застосування різних організаційних форм. Водночас, відсут­ність інструментарію для такого вимірювання, а також прогнозування поведінки партнерів лише на основі правил простої гри зменшує ймовірність прийняття правильного рішення про форму трансферу технологій, оскільки описує її статич­ною схемою, яка не відповідає умовам дійсності (вітчизняному бізнес-середовищу властива висока мінливість). Вважаємо, що дану методику необхідно удоско­налити, доповнивши її деякими складовими, які б враховували, зокрема, інститу- ційні обмеження, що діють на макрорівні, та фінансові обмеження безпосередніх учасників гри (угоди про трансфер). Для прикладу, ідеї теорії ігор, доповнені об­меженнями вигод і витрат та відповідним статистичним матеріалом уже знайшли практичне застосування в кількісній оцінці виміру трансакційних витрат у сфері взаємодії підприємства як платника податків і держави [14].

Одним із можливих варіантів вдосконалення методичних підходів є вико­ристання інструментарію експериментальної економіки, за допомогою якого мож­на змоделювати функціонування організаційних форм (інституцій) в майбутніх періодах за допомогою їх порівняльної ефективності, на що вказує, зокрема, А. Шас- тітко [63]. Такі методи є досить дієвими, проте і в них є свої недоліки. До них можна віднести невідповідність дійсності лабораторним експериментам. Тому науковці рекомендують доповнювати висновки експериментальної економіки ем­піричними дослідженнями, зокрема [32, с. 67]:

 

« Содержание


 ...  186  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я