Важливою подією, що стимулювала розвиток міжнародного права навколишнього середовища на європейському рівні, стало прийняття Програми дій з охорони навколишнього середовища для Центральної і Східної Європи на Конференції міністрів охорони навколишнього середовища (Люцерна, Швейцарія, 28-30 квітня 1993 р.). Такі конференції стали традиційними. Вони відбувалися у 1995 р. в Софії (Болгарія), у 1998 р. — в Орхусі (Данія). Остання конференція “Довкілля для Європи” відбулася в Києві у травні 2003 р., що свідчить про високий міжнародний авторитет України в галузі охорони довкілля.
Україна як член ООН є суверенною стороною багатьох міжнародних природоохоронних угод і разом з іншими країнами світу продовжує активно працювати над завданнями щодо врятування нашої планети від екологічного лиха. Необхідність переходу України на модель сталого та еколого безпечного соціально-економічного розвитку зумовлена як гостротою внутрішніх ресурсно-екологічних проблем, так і зовнішніми чинниками.
Таким чином, Україна активно розвиває міжнародне природоохоронне співробітництво в багатьох сферах і напрямках з країнами, міжнародними організаціями й інституціями. Крім численних підписаних і ратифікованих глобальних та регіональних конвенцій, Україна розвиває двостороннє і багатостороннє співробітництво та уклала низку рамкових і секторальних угод з партнераами.
Україна повинна адаптувати національне природоохоронне законодавство, вимоги і стандарти екологічної безпеки господарської діяльності до міжнародних вимог та законодавства ЄС. Окрім того, екологічний стан навколишнього природного середовища, рівень і характер природокористування та природоохоронних заходів, екологобез- печність технологій повинні відповідати загальноєвропейським стандартам і нормативам. Тому гармонізація екологічного законодавства України до законодавства ЄС вимагає подальшої розробки та удосконалення базових екологічних стандартів і нормативів. Стратегічною метою України є подальший розвиток співробітництва з державами Європейського Союзу, а отже, — країна повинна відповідати європейським стандартам і вимогам на всіх рівнях: політичному, соціальному, економічному, екологічному.
Контрольні запитання і завдання:
1. Дайте визначення терміну “сталий розвиток”.
2. Охарактеризуйте системи управління охорони навколишнього середовища у різних країнах світу.
3. Щ о таке глобальне потепління клімату та які існують шляхи щодо поліпшення кліматичних прогнозів?
4. Якими факторами зумовлене глобальне потепління клімату?
5. Назвіть економічні наслідки вирішення глобальних екологічних проблем.
6. Які ще існують глобальні проблеми захисту навколишнього середовища?
7. Поясніть зміст глобалізації економічного розвитку.
Література
1. Білорус О.І. Економічна система глобалізму. — К.: КНЕУ, 2003.
- 357 с.
2. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / Пер. с англ.., 4-е изд.- М.: „Дело Лтд”, 1994. — 720 с.
3. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. — К.: Основи, 1996. -241с.
4. Вільні економічні зони: Навч. посіб. / І.Ю. Сіваченко, Н.О. Кухарська, М.А.Левицький. — К.: Дакор, 2002. — 480 с.
5. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учебник / под ред. Л.Е. Стровского. —М.: ЮНИТИ, 1999. — 823 с.
6. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання. — К.: 1н-т екон. прогнозув., 2000. — 334 с.
7. Терасимчук З.В., Горбач Л.М. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник. — Луцьк: Настир’я, 2001. — 328 с.
8. Корнєєв В.В. Кредитні та інвестиційні потоки капіталу на фінансових ринках. — К.: НДФІ, 2003. — 376 с.
9. Кочетов Э.Г. Геоэкономика (освоение мирового экономического пространства): Учебник. — М.: БЕК, 1999. — 480 с.
» следующая страница »
1 ... 163 164 165 166 167 168169