Міжнародні економічні відносини

Охорона навколишнього середовища передбачає розгляд цієї проблеми на міжнародному рівні. Рішення всіх цих проблем можли­ве лише на базі міжнародного співробітництва, здійснюваного на дво­сторонній і багатосторонній основах. Формами такого співробітниц­тва є організація наукових та практичних зустрічей; створення міжна­родних організацій, що координують спільні зусилля з охорони при­роди; укладення офіційних договорі та угод, а також діяльність міжнародних громадських партій та організацій (“зелених” та “еко- логістів”).

Історія міжнародної екологічної співпраці почалася понад 100 років тому. У1875 році Австро-Угорщина та Італія прийняли Декларацію про охорону птахів. В 1897 році Росія, Японія, США уклали угоду про спільне використання й охорону морських котиків у Тихому океані.

Перша міжнародна конвенція була укладена деякими європейсь­кими країнами в 1902 році в Парижі про охорону птахів, корисних для сільського господарства. На жаль, ця Конвенція давала дозвіл на зни­щення деяких видів “шкідливих” птахів. У 1922 році була створена Міжнародна рада охорони птахів (СНПС), яка стала діючою інтерна­ціональною організацією і започаткувала всі інші пізніше створені. В світі зараз налічується близько 300 міжнародних організацій з охорони природи.

У1950 р. в Парижі була підписана нова Конвенція про охорону всіх видів птахів. У межах міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються найбільш складні проблеми і конкретні проекти. До їхнього числа належать спільні інженерні й технічні розробки з питань охорони атмосфери від промислових викидів, запобігання забруднень під час сільськогоспо­дарських робіт, збереження дикої флори і фауни, створення заповід­ників та ін. Реалізацією цих проектів займаються різноманітні міжна­родні спеціалізовані як урядові, так і громадські організації.

На сесіях і в спеціалізованих комітетах ООН неодноразово обгово­рювала проблему охорони природи. Ще у 1962 р. була прийнята резо­люція “Економічний розвиток і охорона природи”, що визначила ос­новну програму охорони навколишнього середовища на наступне де­сятиріччя.

У 1968 р. у Парижі була проведена Міжнародна конференція ЮНЕСКО з раціонального використання та охорони ресурсів біосфе­ри. Була прийнята програма, яку назвали “Людина і біосфера”.

У1972 р. в Стокгольмі відбулася конференція з питань оточуючого середовища. Прийнято рішення про створення організації спеціалізо­ваного закладу “Програма ООН з оточуючого середовища” (ЮНЕП) із штаб-квартирою у Найробі (Кенія). З різних міжнародних органі­зацій, діяльність яких спрямована на охорону довкілля й ефективне використання природних ресурсів, ЮНЕП уперше створила всесвітню систему спостереження (моніторингу) за станом і змінами біосфери.

Багато зроблено в оздоровленні навколишнього середовища міжна­родною організацією Римський клуб, який створено у 1968 р. В цю організацію нині входить ЗО країн, біля 80 відомих вчених, діячів різних професій. Клуб займається вивченням глобальних проблем цивілізації виробленням заходів подолання глобальних кризових явищ. Кожний рік Римський клуб готує доповіді, які привертають увагу людства всьо­го світу.

Дуже важливою міжнародною угодою є Конвенція ООН 1982 р. з морського права (Хартія морів), в обговоренні якої взяло участь 156 країн, 20 міжурядових і понад 60 неурядових міжнародних організацій. У Хартії морів визначено також вимоги щодо охорони морського сере­довища під час освоєння ресурсів морського дна поза зонами націо­нальної юрисдикції. За цією конвенцією держави, які підписали уго­ду, мають оберігати морське середовище та захищати його від забруд­нення. Це стосується всіх джерел забруднень незалежно від того, де вони розташовані — на суходолі чи морі. З метою запобігання забрудненню морського середовища з джерел, що розташовані на суходолі, держави зобов’язалися розвивати своє національне господарство з урахуванням міжнародних стандартів і правил. Аналогічні вимоги поширюються й на морські судна, які плавають під прапорами цих країн.

 

« Содержание


 ...  151  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я