Щорічно з лісів вилучається 3,4 млрд м3 деревини, причому 50 % заготівлі припадає на Канаду, США і територію колишнього Радянського Союзу. Темпи обезліснення швидко зростають. Половина всіх втрат вкритих лісом площ припадає на останні 20 років.
В усьому світі покриті лісом площі становлять 36 млн км2. Площа земель лісового фонду України становить майже 10 млн. га і постійно зростає. За підрахунками спеціалістів, загальні запаси деревини в усіх лісах світу складають 360 млрд м3. Частка північних хвойних лісів (в основному це Росія, Канада та США) складає 14 — 15 %, тропічних — 55-66 %. Лісові площі та ресурси деревини на душу населення становлять, відповідно, в Канаді — 9,4 гаі 815 м3; Росії — 5,2 гаі 560 м3; Фінляндії
-4,9 rai 351 м3; Швеції - 2,5 rai 313 м3; США- 0,9 гаі 88 м3; України -
0, 18 га і 34 м3. Великі площі лісу є в Індії, Анголі, Колумбії, Мексиці, Перу.
Заданими ООН, у середині 80-х років у світі щорічно знищувалося 11 млн га тропічних лісів, а на початку 90-х років уже 17 млн га. Швидкість знеліснення складає нині в середньому 0,6 % у рік, причому вона майже однакова в американських, африканських і азіатських тропіках. За останні декілька десятиліть площа тропічних лісів скоротилася на 25-30 %, а вологих тропічних лісів — більше ніж на 40 %.
У біосфері ліс виконує унікальні функції: він поглинає вуглекислий газ, постачає понад 50 % кисню. Ліс сприяє збільшенню запасів підземних вод, зберігаючи вологу атмосферних опадів; завдяки лісові поверхневі води отримують рівномірне живлення підземними водами. Зменшуючи поверхневий стік, ліси уповільнюють водну і вітрову ерозію ґрунтів. Крім того, в лісових районах практично не відбувається замулювання річок, ставків, водосховищ.
Ліс впливає як на мікроклімат (особливо міст), так і на клімат усієї планети. Вплив на глобальні кліматичні процеси тропічних лісів можна порівняти хіба що з океаном. їх вирубування (300 млн га, а за останні 30 років — 180 млн га) призвело до виникнення пустель на величезних територіях. Покрита лісом площа Землі з 50-х pp. до початку 80-х pp. скоротилася вдвоє.
Велика роль лісу в природному балансі азоту. Листя, хвоя, шматки кори та гілки, відмираючи, поповнюють органічні рештки верхнього шару ґрунту, які за допомогою бактерій поступово перетворюються в органічні добрива.
У планетарному масштабі найбільш значиму роль у стабілізації кисневого балансу в атмосфері відіграють бореальні хвойні ліси Північної півкулі та вічнозелені листяні ліси тропіків та субтропіків.
Ліси утворюють на Землі найбільші екосистеми. У них акумулюється велика частина органічної речовини планети, яка використовується потім людиною як для особистих потреб, так і для відновлення зникаючих під час її господарської діяльності компонентів біосфери.
У процесі використання лісових насаджень важливе значення мають їх санітарно-гігієнічні функції, які забезпечують створення екологічно сприятливого середовища для людини. Ліси активно перетворюють хімічні атмосферні забруднення, особливо газоподібні, та забезпечують біосферу киснем. Окрім того, ліс здатний поглинати окремі компоненти промислових забруднень. Деякі рослини є індикаторами забруднення повітря. Незважаючи на те, що лісамивкри- то всього 9 % земної поверхні, саме в лісових рослинних формаціях, що являють собою найбільшу концентрацію біомаси на одиницю площі, спостерігається висока інтенсивність кругообігу кисню і вуглекислого газу. Виробництво кисню лісом на 1 га площі в 3 -10 разів перевищує його продукування польовими культурами. Це пояснюється, зокрема, величезною сумарною поверхнею листя деревних рослин. Кисень виділяється зеленим листям рослин завдяки фотосинтезу, тобто процесу створення рослинами органічних речовин із вуглекислого газу і води з допомогою світлової енергії. В сонячні дні, за дослідженнями фізіологів, 1 га лісу поглинає з повітря 220-280 кг вуглекислого газу і виділяє 180-220 кг кисню.
» следующая страница »
1 ... 128 129 130 131 132 133134 135 136 137 138 ... 169