Міжнародні відносини 1945-1975 років

Хоча радянська пропаганда відігравала велику роль у радянсько- американському політичному і військовому протистоянні. Наявність у Радянського Союзу міжконтинентальних балістичних ракет була використана радянською пропагандою для «внутрішнього споживан­ня» — для твердження про величезні успіхи СРСР, який досяг рівнова­ги сил зі США у ракетно-ядерному протистоянні.

Насправді ж співвідношення сил було далеко не на користь СРСР. За даними колишнього міністра оборони США Роберта Макнамари воно на початку 60-х років становило 1 : 17 на користь США у ядерних силах і 1 : 10 у засобах доставки. Це спонукало СРСР напружувати зу­силля, щоб «наздогнати і випередити США» не лише з молока та м’я­са, як то Микита Хрущов офіційно проголошував, але й в ракетно- ядерній галузі, яка коштувала надто дорого. Отже, гонка озброєнь не лише не припинялась, а все більше розкручувалась.

Проте можливість нападу зненацька, який тепер реально виник для США, тривожив американський уряд. 23—25 жовтня 1957 р. були проведені переговори між президентом Д. Ейзенхауером та прем’єр- міністром Великобританії Гарольдом Макмілланом з проблеми «док­трини взаємності» — спільних дій країн НАТО на випадок радянської загрози.

Така загроза непокоїла і протилежну сторону. До того ж вирішити її можна було лише на основі домовленості двох сторін. З 10вересня по

18  грудня 1958р. в Женеві відбувалась нарада представників США, Вели­кобританії, Франції та Канади, з одного боку, і СРСР, Польщі, Чехосло- ваччини, Румунії та Албанії, з другого, порушувалось питання про заходи по забезпеченню проти зненацького нападу. А з жовтня того ж року в Женеві розпочалась важлива нарада експертів США, СРСР та Вели­кобританії з питання про припинення випробування ядерної зброї, що мог­ло зменшити чи призупинити її виготовлення. Але вирішення пробле­ми загальмувалось на п’ять років, аж до 1963 р., через труднощі в уз­годженні питання про систему міжнародного контролю.

Проте обидві сторони розуміли величезну небезпеку, яку мало подальше розкручування гонки ракетно-ядерного озброєння. Ще влітку 1955 р. в США було опубліковано Маніфест всесвітньо відомих учених-фізиків Рассела — Ейнштейна, де ті попереджали, що в ракетно- ядерну епоху застосування війни як інструменту зовнішньої політики може призвести до знищення людства. В 1956 р. за активної підтрим­ки США і СРСР в Нью-Йорку було засноване Міжнародне агентство з атомної енергії — МАТАТЕ

, що могло створити перешкоду на шляху неконтрольованого використання атомної енергії на шкоду людству. 27 січня 1958 р. у Вашингтоні було підписано між СРСР і США першу Угоду про обмін в галузі науки, культури, техніки й освіти (»угода Зару- біна—Лейслі»

).

Напруження в німецькому питанні

США не мали «особистих претензій» до гітлерівської Німеччини: вона не руйнувала їх території, не нищила їхнє населення, ті німецькі солдати, з якими союзники зіткнулись наприкінці війни, були вже «то­тальними» і мали мало спільного з тими звірами-солдатами, які захоп­лювали Європу в 1940 р. і рвались в СРСР в 1941—1942 роках (ті вже полягли там). І Трумен з перших днів окупації Німеччини опікувався тим, щоб Німеччина «не стала притулком для бідних в Європі» — не брав з Німеччини репарацій, а за «планом Маршалла» Західна Німеч­чина отримала найбільше — 2 млрд 244 млн доларів. ФРН стараннями США втягли до НАТО, ремілітаризували. 1 квітня 1957 р. західноні­мецького генерала Ш. Шпейделя (служив у гітлерівській армії) було призначено командуючим сухопутніми силами НАТО в Центральній Європі. ФРН багатіла, життєвий рівень там став найвищим в Європі. Усі повоєнні обмеження були скасовані.

У ФРН звикли до «зворушливої уваги» Сполучених Штатів. І Аде­науер став поводити себе так, ніби Німеччина не програвала війну, не пограбувала Європу, не несла відповідальності за ті страшні злочини, які чинила у війні. Він не визнавав територіальних змін, що сталися в ході війни: відмовлявся визнати державою НДР, вимагав відновлення Німеччини «в кордонах 1937 року» (що означало: відібрати у Польщі території по Одеру-Нейсе, а у Радянського Союзу — Калінінградську область з центром Калінінград).

 

« Содержание


 ...  94  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я