Розглянемо її детальніше. Юридичні особи (підприємства, бізнес) виробляють товар і продають його фізичним особам (людям, домашнім господарствам), які, купуючи товар, оплачують його вартість і несуть витрати. Одночасно люди продають підприємствам наявні у них фактори виробництва — свою працю, землю, капітал, технологію і отримують від цього дохід. Це, в загальних рисах — принцип дії національної економіки. Але оскільки вона тісно пов’язана із зовнішнім світом, а фактори виробництва розміщені як всередині країни, так і за її межами, то у схемі з’являється верхня оболонка — зарубіжжя. Прямі та зворотні зв’язки на схемі відображають зв’язки національної економіки з міжнародною. Отже отримуємо схему міжнародної економіки. За цією схемою підприємства можуть продавати свою продукцію не лише у своїй країні, а й за кордоном, за що отримують плату від іноземного покупця.
Одночасно підприємець за кордоном може найняти іноземних робітників, орендувати землю та побудувати підприємство, платячи за використання іноземних факторів виробництва. З іншого боку, люди мають вибір — купувати товар всередині країни або за кордоном. Але водночас вони можуть продати належні їм фактори виробництва за кордон — здати землю в оренду іноземцю, влаштуватися працювати за кордоном або дозволити іноземні капіталовкладення у своє підприємство і отримувати від цього дохід. Наведена схема підтверджує те, що сучасна економіка є міжнародною.
Товари
Фактори виробництва
ЗАРУБІЖЖЯ

Мал. 1. Схема міжнародної економіки
Ознаками міжнародної економіки є:
• розвинута сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі;
• розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, насамперед у формах ввезення—вивезення капіталу, робочої сили і технології;
• міжнародні форми виробництва на підприємствах, розміщених у декількох країнах, насамперед у рамках транснаціональних корпорацій (ТНК);
• самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов’язана з обслуговуванням міжнародного руху товарів та руху факторів виробництва;
• система міжнародних і наднаціональних, міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання, що забезпечує збалансованість і стабільність економічного розвитку;
• економічна політика держав, що керуються принципами відкритої економіки.
Легко зауважити, що перша ознака є характерною для світового ринку; перша, друга та третя разом — для світового господарства, всі вони загалом характеризують міжнародну економіку в цілому.
З вищевказаного можна зробити висновок, що міжнародна економіка вивчає закономірності взаємодії господарських суб’єктів різних держав у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва, фінансування і формування міжнародної економічної політики.
Існування міжнародної економіки проявляється через її конкретні форми та закономірності. Умовна структура міжнародної економіки може бути зображена схемою (табл. 1.1)
Таблиця 1.1. Структура міжнародної економіки
|
Міжнародне регулювання і нагляд |
Економічні |
Фінан сові |
||
|
Міжнародні організації |
||||
|
Форми міжна родних еконо мічних |
товарами |
послугами |
капітал |
Робочої
» следующая страница » |