Методологія та організація наукових досліджень

Нарешті, спостерігається диференціація наук залежно не лише від характеру об’єктів вивчення, а й за методами, які в них використовуються. Так виникли статистична фізика (викорис­тання статистичних методів для вивчення так званих стохастич- них процесів), економетрія (використання засобів різних мате­матичних теорій для теоретичного обґрунтування абстрактних економічних об’єктів, процесів, явищ).

Разом з тим, різні науки, не дивлячись на відмінності, ма­ють багато спільного, оскільки суттю всіх наук є відображення закономірностей матеріального і духовного світу, всі вони визна­чаються на основі дослідів, використовують одні і ті ж закони мислення і певною мірою служать інтересам суспільства. У зв’яз­ку з цим, поряд із конкретно-науковими методами в наукових дослідженнях застосовуються методи, які є загальними для вели­кої групи наукових дисциплін. Це так звані загальнонаукові ме­тоди. Функції цих методів у порівнянні із конкретно-науковими методами є дещо вужчими, а сфера їх застосування — ширша.

Отже, методи наукового пізнання поділяються на загально- наукові, конкретно-наукові, спеціальні.

Загальнонаукові методи, в свою чергу, поділяються на:

•   методи емпіричного дослідження (спостереження, вимі­рювання, експеримент);

•   методи, що використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівні дослідження (абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція, моделювання);

•    методи теоретичного дослідження (сходження від абстра­гованого до конкретного).

Уже більше чотирьох століть схема наукового пізнання виг­лядає так: факти, співвідношення між ними, експерименти, по­чаткові гіпотези, теорія, правдоподібні припущення і знову гіпо­теза — експеримент — уточнення, перевірка меж застосування теорії, виникнення парадоксів, теорія, інтуїція, осяяння — стри­бок — нова теорія і нові гіпотези — експеримент. На кожному етапі історичного розвитку науки в концентрованому виді додаються попередні дослідження і кожен результат розвивається, нічого не втрачається і не забувається.

З філософської точки зору методи поділяються на:

— загальнонаукові (тобто для всіх наук);

— конкретні (для певних наук);

— спеціальні або специфічні (для конкретної науки) (рис. 1). Такий поділ є умовним, оскільки у міру розвитку пізнання один

науковий метод може переходити з однієї категорії в іншу.

Метод—це спосіб досягнення мети в теорії, що розробляєть­ся. Метод є об’єктивним, оскільки дозволяє відображати дійсність і її взаємозв’язки, одночасно метод є суб’єктивним, тому що ви­користовується певною людиною з її суб’єктивними властивос­тями.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 47 48 49 50 51 5253 54 55 56 57  ... 138