Методологія та організація наукових досліджень

Організаційна структура є складною, розгалуженою систе­мою. Державне регулювання і управління розвитком науки здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України і Президент України. Вищим органом організації науки є Націо­нальна академія наук України (НАН України). Сукупність всіх органів влади та наукових установ України формують організа­ційну структуру науки (рис. 1).

Президент України як глава держави і гарант її державного суверенітету сприяє розвиткові науки і техніки з метою забезпе­чення технологічної незалежності країни, матеріального достат­ку суспільства і духовного розквіту нації.

Президент України відповідно до Конституції України та законів України:

•   визначає систему органів виконавчої влади, які здійсню­ють державне управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності в Україні;

•   забезпечує здійснення контролю за формуванням та функ­ціонуванням системи державного управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності;

•   для здійснення своїх повноважень у науковій і науково- технічній сфері створює консультативно-дорадчу раду з питань науки і науково-технічної політики, яка сприяє формуванню дер­жавної політики щодо розвитку науки, визначення пріоритетних науково-технічних напрямів, вироблення стратегії науково-тех­нологічного та інноваційного розвитку, розглядає пропозиції щодо ефективного використання коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на розвиток науки, технологій та інновацій, щодо удосконалення структури управління наукою, системи підготовки і атестації кадрів.

Рис. 1. Структура організацій, які формують науку України. Верховна Рада України: • визначає основні засади і напрями державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності;

•    затверджує пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та загальнодержавні (національні) програми науково-технічного розвитку України;

•    здійснює інші повноваження, які відповідно до Консти­туції України віднесені до її відання.

Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади:

•   здійснює науково-технічну політику держави;

•    подає Верховній Раді України пропозиції щодо пріоритет­них напрямів розвитку науки і техніки та її матеріально-техніч­ного забезпечення;

•    забезпечує реалізацію загальнодержавних науково-техніч­них програм;

•    затверджує державні (міжвідомчі) науково-технічні про­грами відповідно до визначених Верховною Радою України пріо­ритетних напрямів розвитку науки і техніки.

Одним із основних важелів здійснення державної політики в сфері наукової і науково-технічної діяльності є бюджетне фінан­сування.

Розмір його не може бути менше 1,7% валового внутріш­нього продукту України. Вищим науковим органом держави є Національна академія наук (НАН) України, яка очолює, органі­зовує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з най­важливіших проблем природничих, технічних і гуманітарних наук, а також координує здійснення фундаментальних дослід­жень у наукових установах та організаціях незалежно від форм власності. При Національній академії наук України створюється Міжвідомча рада з координації фундаментальних досліджень в Україні (далі — Рада ). Положення про Раду та її склад затверджу­ються Кабінетом Міністрів України.

Керівництво НАН України здійснює її Президент, який ви­бирається загальними зборами вчених. НАН складається із ряду відділів відповідних галузей наук. Крім галузевих, є і терито­ріальні відділи (Донецький, Західний, Південний) і територіальні філії.

Галузеві відділи НАН об’єднують науково-дослідні інсти­тути. Крім НАН в Україні функціонують державні галузеві ака­демії наук — Українська академія аграрних наук, Академія ме­дичних наук України, Академія педагогічних наук України, Ака­демія правових наук України, Академія мистецтв України (далі — академії), які є державними науковими організаціями, заснова­ними на державній власності.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 21 22 23 24 25 2627 28 29 30 31  ... 138