Нарешті, важлива характеристика витрат виробника — показник граничних витрат (MC — marginal cost), який виражає витрати на виробництво кожної додаткової одиниці продукції, що випускається. Вони визначаються як відношення зміни в загальних витратах до зміни обсягу випуску:
МС =ДТСДО
Показник граничних витрат містить надзвичайно важливу інформацію. Він показує не тільки те, у що обходиться виробництво кожної додаткової одиниці продукції, а й той виграш, що одержить фірма, відмовившись від виробництва останньої одиниці випуску. Це дуже важливо для прийняття рішення про те, яку кількість продукції випускати, збільшувати чи скорочувати виробництво. Фірмі потрібно, наприклад, вирішити, випускати їй три одиниці продукції чи чотири. Середні витрати на виробництво одиниці продукції — 100 дол. США. Може здатися, що відмовившись від виробництва четвертої одиниці, фірма заощаджує саме таку суму. Проте разрахунок граничних витрат показує, що додаткові витрати на виробництво четвертої одиниці складають лише 60 дол. США, й саме таким буде “виграш” у разі скорочення виробництва.
Співвідношення загальних, середніх та граничних витрат як бачимо з таблиці 2.
Таблиця 2
|
Ці співвідношення можна зобразити й графічно у вигляді кривих виробничих витрат (рис.23).
На графіку показано, що крива гранічних витрат (МС) перетинає криві середніх загальних (АТС) і середніх змінних (АУС) витрат у точках їх найменших значень.
Це не випадковість, а наслідок дії правила взаємозв’язку граничних і середніх величин. Суть його у тім, що якщо в будь-якій точці граничні витрати наступної одиниці продукції менші за середні витрати попередньої одиниці, то крива змінних середніх витрат буде спадною, а якщо, граничні витрати вищі середніх, то крива буде зростаючою. Саме тому крива граничних витрат перетинає криву середніх змінних витрат у найнижчій точці. Те саме стосується і взаємодії кривої граничних витрат з кривою загальних середніх витрат.
» следующая страница »
1 ... 30 31 32 33 34 3536 37 38 39 40 ... 85