Раціональний споживчий вибір
Максимізація корисності як цільова функція споживача. Загальна та гранична корисність. Закон спадної граничної корисності. Рівновага споживача. Криві байдужності й бюджетна лінія. Ефект доходу й ефект заміщення. Виграш споживача.
З’являючись на ринку, споживач має на меті придбати якусь кількість благ і послуг для того, щоб задовольнити свої потреби. Отже він орієнтується на властивості благ і послуг, що полягають у здатності приносити задоволення, робити приємність.
Корисність. Закон спадної граничної корисності
Здатність товарів і послуг у процесі їхнього споживання задовольняти будь-які людські потреби називається корисністю. В економічній науці поняття корисності трохи відрізняється від загальноприйнятого його значення. Воно відбиває суб’єктивну оцінку індивідом ступеня бажаності того чи іншого блага незалежно від того, чи сприяє його споживання об’єктивному розвитку певного суб’єкта, чи завдає йому шкоди. У цьому розумінні такі продукти як алкоголь, сигарети, наркотики економічно розглядаються як корисності, якщо вони бажані для споживача, приносячи йому задоволення. Разом із тим корисність формується під впливом об’єктивних обставин. Корисними можуть бути лише доступні для споживача блага. Багатства, що лежать на дні океану чи в надрах далеких зірок і планет, не можуть розглядатися як економічні корисності, незважаючи на всю їх бажаність.
Ступінь корисності може виражатися в різних показниках.
Загальна корисність—величина, що відбиває загальну задоволеність індивіда споживанням певної кількості блага. М’ясо задовольняє потребу в їжі, а сигарети — у палінні. З’їдаючи 2 кг м’яса на тиждень і викурюючи пачку сигарет за день, споживач задовольняє ці потреби, і дані величини відбивають загальну корисність благ щодо певного періоду часу.
Гранична корисність—це задоволеність, що набувається від споживання кожної додаткової одиниці блага. Якщо м’ясо, що з’їдається, поділити на порції, то задоволення, що дістається від споживання кожної наступної дози, буде виражати її граничну корисність. Так само, задоволення, що зазнає курець від викурювання кожної наступної сигарети, визначає її граничну корисність.
Ступінь корисності залежить від наявної кількості певного блага (запасу) та від інтенсивності потреби в ньому. У межах звичайної норми споживання (досягнутого рівня інтенсивності) збільшення кількості споживання спричиняє зростання загальної корисності і зниження граничної корисності. Для курця, що звик викурювати пачку сигарет на день, наявність лише п’яти сигарет не може задовольнити його загальну потребу і тому корисність кожної сигарети уявляється високою. Із наближенням кількості споживаних сигарет до звичної норми (насичення) загальна корисність зростає, але бажаність кожної наступної стає меншою. Досягнувши точки насичення, загальна корисність починає зменшуватися, а гранична набуває негативних значень.
Графічно цю залежність подано на рис.12.
Якщо індивідуум має лише п’ять сигарет, граничну корисність п’ятої одиниці відіб’є точка А графіка (рис.12), а загальна корисність буде виражатися площею, обмеженою осями координат та перпендикуляром, опущеним з точки А на вісь абсцис. Із збільшенням кількості запасу точка граничної корисності піде вниз по кривій (В, С ...), тоді як загальна корисність (заштрихована площа) зростатиме. Збільшення споживання за межами точки насичення D — 20 сигарет —може призвести вже до негативної корисності (дискомфорт, незадоволення). Загалом вважається, що споживач добровільно не буде збільшувати споживання після того, як загальна корисність блага починає знижуватися.
Легко помітити, що прагнення збільшити кількість споживаних благ до рівня повного насичення потреби призводить до зменшення корисності кожної наступної споживаної одиниці. В цьому втілюється закон спадної граничної корисності. Під його впливом формується споживчий вибір. Кожен споживач прагне забезпечити собі максимальний рівень корисності. Він змушений діяти у межах певних обмежень, насамперед бюджетних. За таких умов він повинен розподіляти свої можливості між кількома благами так, щоб максимально задовольнитися. Це можливо лише в тому випадку, коли кожна грошова одиниця, витрачена на придбання одного блага, приносить таку ж додаткову корисність, як одиниця, витрачена на інше. Іншими словами, граничні корисності цих благ повинні бути однаковими. Як досягається однакова корисність благ?
» следующая страница »
1 ... 17 18 19 20 21 2223 24 25 26 27 ... 85