Зазвичай вважають, що вартість капіталу — це альтернативна вартість, інакше кажучи, дохід, який очікують отримати інвестори від альтернативних можливостей вкладення капіталу при незмінному розмірі ризику. Насправді, якщо компанія схоче отримати засоби, то вона повинна забезпечити дохід на них як мінімум рівний величині доходу, яку можуть принести інвесторам альтернативні можливості вкладення капіталу.
Основна сфера застосування вартості капіталу — оцінка економічної ефективності інвестицій. Ставка дисконту, яка використовується в методах оцінки ефективності інвестицій, тобто за допомогою якої всі грошові потоки, що з’являються в процесі інвестиційного проекту приводяться до теперішнього моменту часу, — це і є вартість капіталу, який вкладається в підприємстві. Чому саме вартість капіталу служить ставкою дисконтування? Нагадаємо, що ставка дисконту — це процентна ставка віддачі, яку підприємство пропонує отримати на зароблені в процесі реалізації проекту гроші. Оскільки проект розгортається в продовж декількох майбутніх років, підприємство не має твердої впевненості в тому, що воно знайде ефективний спосіб вкладення зароблених грошей. Але воно може вкласти ці гроші в свій власний бізнес та отримати віддачу, як мінімум рівну вартості капіталу. Таким чином, вартість капіталу підприємства — це мінімальна норма прибутковості при вкладенні зароблених в ході реалізації проекту грошей.
На вартість капіталу мають вплив наступні фактори:
• рівень доходності інших інвестицій;
• рівень ризику даного капітального вкладення;
• джерела фінансування.
Роздивимось кожен з факторів окремо. Оскільки вартість капіталу — це альтернативна вартість, тобто дохід, який очікує отримати інвестор від альтернативних можливостей вкладення капіталу при незмінній величині ризику, вартість даного капітального вкладення залежить від поточного рівня процентних ставок на ринку цінних паперів (облігацій і акцій). Якщо підприємство пропонує вкласти інвесторам капітал в більш ризиковану справу, то їм повинен бути забезпечений більш високий рівень доходності. Чим більша величина ризику, що присутня в активах компанії тим більший повинен бути дохід за ним для того, щоб залучити інвестора. Це золоте правило інвестування.
Слідуючи золотому правилу інвестування вартість зарубіжних капітальних вкладень досить велика — від 20 до 30 процентів. В той же час вартість подібних капітальних вкладень в підприємства власних країн не перевищує 20%.
Окрім цих факторів, на вартість капіталу чинить вплив те, які джерела фінансування маються у підприємства. Процентні платежі за позиковими джерелами роздивляються як валові витрати (тобто входять в собівартість) і тому роблять боргові джерела фінансування більш прибутковими для підприємства. Але в той же час використання позикових джерел більш ризиковано для підприємств, так як процентні платежі й погашення основної частини боргу необхідно здійснювати в залежності від результатів реалізації інвестиційного проекту. Намагаючись знизити ризик, підприємство збільшує долю власних залучених засобів (виконує додаткову емісію акцій). При цьому, стимулюючи інвестора, здійснювати вкладення у власне майно, воно змушене обіцяти більш високу віддачу при прямому вкладенні капіталу у майно, інвестор також розуміє, що вкладення в майно підприємства більш ризикований вид інвестицій в порівнянні з кредитною інвестицією, й тому очікує та потребує більш високої віддачі.
Розрахунок середньозваженої вартості капіталу здійснюється в такій послідовності:
1. Визначитися з усіма наявними джерелами капіталу, звичайними акціями, привілейованими акціями, облігаціями тощо, звернути увагу на ті з них, що інколи називають “безкоштовним капіталом” такі, як товарний кредит, і виключити їх з розрахунків.
» следующая страница »
1 ... 195 196 197 198 199 200201 202 203 204 205 ... 224