8. Формування інвестиційних ресурсів нерозривно пов’язано з цілями і напрямками інвестиційної стратегії підприємства. Будучи фінансовою основою реалізації обраної інвестиційної стратегії підприємства, формування інвестиційних ресурсів виділяється, як правило, у самостійний цільовий її блок, по якому розробляються стратегічні цільові нормативи. В окремих випадках можливості формування інвестиційних ресурсів підприємством самі визначають темпи його стратегічного розвитку.
9. Темпи формування інвестиційних ресурсів функціонуючого підприємства за рахунок прибутку визначаються тимчасовою перевагою його власників (менеджерів). Процес такого формування (нагромадження нового власного інвестиційного капіталу) здійснюється через механізми дивідендної політики (політики розподілу знову створеного прибутку). Рівень капіталізації прибутку, зумовлений тимчасовою перевагою її споживання, формується на кожнім підприємстві індивідуально з урахуванням специфіки його інвестиційної діяльності й умов зовнішнього інвестиційного середовища.
10. Ефективне формування інвестиційних ресурсів у розрізі окремих їхніх джерел є найважливішою умовою фінансової стійкості підприємства. Раціональна структура джерел формованих інвестиційних ресурсів дозволяє знизити рівень інвестиційних ризиків у майбутній діяльності підприємства, запобігти можливості його банкрутства.
11. Можливість формування інвестиційних ресурсів підприємства багато в чому визначається структурою капіталу, досягнутого на попередній стадії його господарського циклу. У першу чергу це відноситься до формування додаткових інвестиційних ресурсів за рахунок позикових джерел. Між питомою вагою фактично використаного підприємством позикового капіталу і можливих обсягів додаткового його залучення в інвестиційних цілях існує зворотна залежність. Ця особливість повинна враховуватися при прогнозуванні потенціалу і темпів формування інвестиційних ресурсів.
12. Обсяги і джерела формування інвестиційних ресурсів багато в чому визначаються вартістю їхнього залучення (вартістю капіталу). При цьому середньозважена вартість формованого інвестиційного капіталу повинна обов’язково зіставлятися з розміром ефекту від його використання в процесі реального чи фінансового інвестування.
10.2. Класифікація інвестиційних ресурсів
Наприкінці 80-х років розпочалося ринкове реформування економік країн Центральної і Східної Європи. Без винятку, скрізь ці перетворення вимагали значних довгострокових вкладень капіталу. В економічну літературу і практику увійшло поняття “інвестиції», багатьма фахівцями ототожнювалось з поняттям “капітальні вкладення”. Водночас, на нашу думку, економічна природа інвестицій дещо інша, ніж капітальних вкладень. По-перше, інвестиція — це значно ширша економічна категорія, ніж довгострокове вкладення капіталу в економіку (виробничі фонди), оскільки вони можуть впроваджуватися в найрізноманітніших формах: реальній, фінансовій, інтелектуальній, інноваційній. По-друге, на відміну від капітальних вкладень інвестиції здійснюються тільки у високоефективні проекти, результатом яких є прибуток, дохід, дивіденди.
Закон України „Про інвестиційну діяльність” інвестиції визначають як всі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької і інших видів діяльності, в результаті якої утворюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.
Це визначення в основному відповідає міжнародному підходу до уявлень про інвестиційну діяльність як процес вкладання ресурсів (благ, майнових і інтелектуальних цінностей) з метою одержання прибутку в майбутньому.
Дещо неточним, на нашу думку, є здійснення інвестицій з метою одержання соціального ефекту. Цей ефект можна досягти не від прямих інвестицій в підприємство, а через збільшення доходів від інвестиційної діяльності і відповідних надходжень до держбюджету, що використовуються на фінансування соціальних програм.
» следующая страница »
1 ... 182 183 184 185 186 187188 189 190 191 192 ... 224