• зростання темпів технологічного прогресу та формування інформаційного суспільства;
• дерегулювання.
Ці три чинники посилюють один одного: технологічний прогрес стимулює міжнародну торгівлю, а можливість торгувати по всьому світу сприяє поширенню технологічного прогресу. Водночас дерегулювання стимулює розвиток нових технологій та усуває перешкоди для торгівлі. Втім дехто вважає, що технологічний прогрес створює для підприємців можливості оминати національне регулювання.
Головні документи та програми :
Ш Європейська конвенція з прав людини;
Ш Рамкова конвенція про захист національних меншин;
Ш Додатковий протокол до Європейської конвенції з прав людини;
Ш Європейська хартія місцевого самоврядування;
Ш Європейська хартія про участь іноземців у громадському житті на місцевому рівні;
Ш Європейська хартія регіональних мов або мов меншин;
Ш Рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або властями;
Ш Європейська культурна конвенція.
Громадянство Європейського Союзу (Citizenship of the Union) — визначається наявністю громадянства однієї з його країн-членів. Іншими словами, будь-який громадянин держави ЄС вважається громадянином Союзу. Окрім прав та обов’язків, визначених в Угоді про створення Європейського Співтовариства, громадянство Союзу означає чотири спеціальних права:
• свобода пересування та проживання будь-де на території держав Союзу;
• право голосувати та висувати свою кандидатуру на виборах до місцевих органів управління та до Європейського Парламенту в країні проживання;
• дипломатичний і консульський захист з боку органів будь-якої держави ЄС в третій країні, де немає представництва рідної країни громадянина ЄС;
• право на подання скарги європейському омбудсменові (Див. Європейський омбудсмен).
Запровадження поняття “громадянин ЄС”, звісно, не означає скасування національного громадянства. Воно доповнює його і дозволяє людині краще усвідомити свою приналежність до Європейського Союзу.
Громадське об’єднання - добровільне об’єднання людей, створене на засадах єдності інтересів для спільної реалізації прав і свобод. Це громадські організації (зокрема, політичні партії), органи громадської самодіяльності, громадські рухи.
Державна регіональна політика є складовою частиною національної стратегії соціально-економічного розвитку України, тісно пов’язаною із здійсненням адміністративної реформи та впорядкуванням адміністративно-територіального устрою, і реалізується шляхом здійснення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування системи заходів для забезпечення ефективного комплексного управління економічним та соціальним розвитком України та її регіонів—Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.
Державна політика України щодо адаптації законодавства формується як складова частина правової реформи в Україні та спрямовується на забезпечення єдиних підходів до нормопроектування, обов’язкового врахування вимог законодавства Європейського Союзу під час нормопроектування, підготовки кваліфікованих спеціалістів, створення належних умов для інституціонального, науково-освітнього, нормопроектного, технічного, фінансового забезпечення процесу адаптації законодавства України.
Директива — правовий інструмент, за допомогою якого Рада Європейського Союзу або Європейська Комісія можуть вимагати від держав- членів ухвалення або змінення національного правового акту. Цей документ має обов’язковий характер, якщо йдеться про планований результат, проте надає свободу вибору методів його досягнення. Метою директив є уніфікація національного законодавства держав — членів Європейського Союзу. Директива — юридично обов’язковий акт, прийнятий компетентним органом ЄС, який належить до вторинного законодавства ЄС і є обов’язковим для кожної держави—члена ЄС, якій він адресований, щодо результату, який має бути досягнутий, однак залишає національним органам влади вибір форм та методів імплементації.
» следующая страница »
1 ... 196 197 198 199 200 201202 203 204 205 206 ... 224