Економічна теорія

По-шосте, у тісній взаємодії з інвестиційним ринком перебуває ринок цінних паперів. Поки що цей ринок знаходиться у нас у зачатковому стані. На ринку цінних паперів обертаються акції, облігації, сертифікати різного цільо­вого призначення, векселі та казначейські зобов’язання держави. Вони засвід­чують права їх володільників як власників або позивачів (короткострокових або довгострокових). По цих цінних паперах сплачується дохід у вигляді диві- дентів або процентів. Ринок цінних паперів з притаманним йому особливим механізмом купівлі-продажу функціонує на фондовій біржі. Ринок цінних па­перів разом з інвестиційним ринком створюють фінансовий ринок. Ці ринки тісно пов’язані між собою та доповнюють один одного. Держава використовує фінансовий ринок для того, щоб забезпечити гнучке наповнення та вилучення готівки у державну казну, або сферу обігу. Опанувати механізм цього ринку—

111

дуже складна справа, і зараз ми йдемо шляхом простого копіювання досвіду західної ринкової економіки, а треба, спираючись на цей досвід, накопичувати свій власний. Чим швидше ми створимо повноцінний фінансовий ринок, за­безпечимо стабільність власної валюти (гривні) та доб’ємося її повної конвер­тації, тим надійнішим буде фундамент нашої ринкової економіки.

Ринок цінних паперів формується і функціонує відповідно до законів Ук­раїни “Про цінні папери і фондову біржу”

, “Про державне регулювання рин­ку цінних паперів в Україні”

, а також згідно з “Положенням про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку”, затвердженим Указом Прези­дента України 14 лютого 1997 р.

.

По-сьоме, ринок інтелектуальної власності, роль якого в сучасних умо­вах, в умовах науково-технічного прогресу, постійно зростає. Цей ринок охоп­лює такі об’єкти інтелектуальної власності як:

1)   твори науки, культури, мистецтва;

2)    відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, які охороняються патентами і свідоцтвами;

³⁾     ті результати інтелектуальної праці, які використовуються у виробництві (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, логотипи, знаки для товарів і послуг). Ця група об’єктів інтелектуальної власності на Заході отримала назву “промислова власність”. В Україні використання об’єктів промислової влас­ності регулюється законами “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”

4)   .

До ринку інтелектуальної власності слід також віднести ринок “ноу-хау” (в перекладі з англійської — “знаю як”), тобто сукупність новітніх технологіч­них знань, а також практичного досвіду технічного, комерційного, управлінсь­кого, фінансового та іншого характеру, які є комерційною цінністю і можуть застосовуватися у виробництві та професійній практиці, але не захищені па­тентом або свідоцтвом. До “ноу-хау” можуть також відноситися комерційні таємниці, незапатентовані технологічні процеси, інша інформація виробни­чого та торговельного характеру, до якої не мають доступу широкі кола і яка ще не стала спільним надбанням громадськості. Це, як правило, знання та досвід у сфері маркетингу, оформленні й упаковці продукції, навички в процесі про­ведення лабораторних та інших досліджень.

По-восьме, ринок нерухомості, тобто таких об’єктів, переміщення яких без заподіяння їм шкоди неможливе або обмежене. До цього ринку належать, з од­ного боку, ринок житла (будинки, квартири, дачі, а також різні будівлі госпо­дарського призначення), а з другого — земельні ділянки (ринок землі). Якщо ринок житла в Україні вже майже сформувався (цей ринок, як вже зазначалося, тісно пов’язаний з ринком робочої сили), то ринок землі—ні, бо чинне законо­давство України поки що істотно обмежує операції щодо купівлі-продажу землі, а це, в свою чергу, стримує розвиток іпотечного кредиту (кредиту під заставу землі).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 82 83 84 85 86 8788 89 90 91 92  ... 384