1. Походження, сутність і види грошей
Гроші — це, мабуть, один з найвидатніших винаходів цивілізації. В соціальному житті аналогів масштабу цього витвору людського розуму немає. Майже вся структура сучасної економіки побудована на існуванні грошей.
Гроші народилися завдяки торгівлі, а оскільки витоки останньої пов’язані з сивою давниною людської історії, то цієїждавнини сягає і коріння грошових систем. Про витоки походження грошей добре сказав видатний історик Фернан Бродель: “Як тільки відбувається обмін товарами, негайно жлунає лепетання грошей.”
Аналіз історичного процесу походження грошей містить у собі всі передумови для вирішення питання про необхідність їх у житті суспільства. Той факт, що гроші виникли як елемент мінових відносин, свідчить про те, що необхідність їх безпосередньо зумовлена наявністю товарного виробництва та обміну. Багатовіковий досвід господарювання у всіх народів світу підтверджує, що найдоцільнішим є обмін товарів через гроші, що обміну в формі Т-Г-Т немає рівнозначної альтернативи. Тому представники багатьох теорій грошей взагалі не розглядають необхідність грошей як самостійне теоретичне питання. Ті ж, хто його торкається, зводить необхідність грошей до організаційних труднощів та високих витрат натурального обміну товарів, тобто бартеру.
Ще в ХІХ столітті досить поширеним було пояснення необхідності грошей незручностями, що виникають у процесі натурального товарообміну. Недалеко відійшли від цього пояснення і сучасні економісти Заходу. Так, у фундаментальній праці “Грошова теорія” англійського економіста Л.Харріса пояснення необхідності грошей зведено по суті до твердження, коли має місце таке складне сполучення товарів і людей, які займаються обміном, бартер виключно складний і неефективний. Такий підхід зорієнтований переважно на зовнішній зв’язок між товарним обміном і грошима і не охоплює глибинних процесів, які зумовлюють самі труднощі натурального обміну.
Таким чином, важливим відкриттям у дослідженні природи грошей є висновок про їх товарне походження. Розвиток обміну відбувався шляхом зміни набутих форм вартості.
1. Проста, або випадкова, форма вартості відповідала ранньому рівню розвитку обміну, коли він мав випадковий характер: один товар виражав свою вартість в іншому. Вже тут є два полюси вираження вартості товару. На першому полюсі — товар, що вимірює свою вартість і, відповідно, відіграє активну роль (відносна форма вартості); на другому полюсі—товар, що служить матеріалом для вираження вартості першого товару, він відіграє пасивну роль і перебуває в еквівалентній формі. Таким чином, відносна й еквівалентна форми —два полюси вираження вартості товару.
Еквівалентна форма вартості має ряд особливостей: споживча вартість товару-еквівалента служить формою прояву своєї протилежності — вартості товару; конкретна праця, що міститься в товарі-еквіваленті, служить формою прояву своєї протилежності—абстрактної праці;
приватна праця, витрачена на виробництво товару-еквівалента, служить формою прояву своєї протилежності—безпосередньо суспільної праці.
2. Повна, або розгорнута, форма вартості пов’язана з розвитком обміну, викликаного першим значним суспільним поділом суспільної праці—виділенням скотарських і землеробських племен. У зв’язку з цим в обмін включаються численні предмети суспільної праці, а кожний товар, що перебуває у відносній формі вартості, протистоїть множині товарів-еквівалентів. Істотна вада даної форми вартості в тому, що у зв’язку з множиною товарів-еквівалентів вартість кожного товару не одержує закінченого вираження.
3. Загальна форма вартості. Подальший розвиток товарного виробництва й обміну призумовив виділення з товарного світу окремих товарів, що на місцевих ринках відіграють роль головних предметів обміну (сіль, хутро, худоба й ін.). Особливість цієї форми вартості полягає в тому, що роль загального еквівалента не закріпилася ще за одним товаром, і в різний час її поперемінно виконували різноманітні товари.
» следующая страница »
1 ... 50 51 52 53 54 5556 57 58 59 60 ... 384