Економічна теорія

 1. Походження, сутність і види грошей

Гроші — це, мабуть, один з найвидатніших винаходів цивілізації. В соці­альному житті аналогів масштабу цього витвору людського розуму немає. Май­же вся структура сучасної економіки побудована на існуванні грошей.

Гроші народилися завдяки торгівлі, а оскільки витоки останньої пов’язані з сивою давниною людської історії, то цієїждавнини сягає і коріння грошових сис­тем. Про витоки походження грошей добре сказав видатний історик Фернан Бро­дель: “Як тільки відбувається обмін товарами, негайно жлунає лепетання грошей.”

Аналіз історичного процесу походження грошей містить у собі всі переду­мови для вирішення питання про необхідність їх у житті суспільства. Той факт, що гроші виникли як елемент мінових відносин, свідчить про те, що не­обхідність їх безпосередньо зумовлена наявністю товарного виробництва та об­міну. Багатовіковий досвід господарювання у всіх народів світу підтверджує, що найдоцільнішим є обмін товарів через гроші, що обміну в формі Т-Г-Т немає рівнозначної альтернативи. Тому представники багатьох теорій грошей взагалі не розглядають необхідність грошей як самостійне теоретичне питання. Ті ж, хто його торкається, зводить необхідність грошей до організаційних труднощів та високих витрат натурального обміну товарів, тобто бартеру.

Ще в ХІХ столітті досить поширеним було пояснення необхідності гро­шей незручностями, що виникають у процесі натурального товарообміну. Не­далеко відійшли від цього пояснення і сучасні економісти Заходу. Так, у фунда­ментальній праці “Грошова теорія” англійського економіста Л.Харріса пояс­нення необхідності грошей зведено по суті до твердження, коли має місце таке складне сполучення товарів і людей, які займаються обміном, бартер виключ­но складний і неефективний. Такий підхід зорієнтований переважно на зовнішній зв’язок між товарним обміном і грошима і не охоплює глибинних процесів, які зумовлюють самі труднощі натурального обміну.

Таким чином, важливим відкриттям у дослідженні природи грошей є вис­новок про їх товарне походження. Розвиток обміну відбувався шляхом зміни набутих форм вартості.

1.    Проста, або випадкова, форма вартості відповідала ранньому рівню роз­витку обміну, коли він мав випадковий характер: один товар виражав свою вартість в іншому. Вже тут є два полюси вираження вартості товару. На першо­му полюсі — товар, що вимірює свою вартість і, відповідно, відіграє активну роль (відносна форма вартості); на другому полюсі—товар, що служить мате­ріалом для вираження вартості першого товару, він відіграє пасивну роль і пе­ребуває в еквівалентній формі. Таким чином, відносна й еквівалентна форми —два полюси вираження вартості товару.

Еквівалентна форма вартості має ряд особливостей: споживча вартість товару-еквівалента служить формою прояву своєї протилежності — вартості товару; конкретна праця, що міститься в товарі-еквіваленті, служить формою прояву своєї протилежності—абстрактної праці;

приватна праця, витрачена на виробництво товару-еквівалента, служить формою прояву своєї протилежності—безпосередньо суспільної праці.

2.    Повна, або розгорнута, форма вартості пов’язана з розвитком обміну, викликаного першим значним суспільним поділом суспільної праці—виділен­ням скотарських і землеробських племен. У зв’язку з цим в обмін включаються численні предмети суспільної праці, а кожний товар, що перебуває у відносній формі вартості, протистоїть множині товарів-еквівалентів. Істотна вада даної форми вартості в тому, що у зв’язку з множиною товарів-еквівалентів вартість кожного товару не одержує закінченого вираження.

3.   Загальна форма вартості. Подальший розвиток товарного виробництва й обміну призумовив виділення з товарного світу окремих товарів, що на місце­вих ринках відіграють роль головних предметів обміну (сіль, хутро, худоба й ін.). Особливість цієї форми вартості полягає в тому, що роль загального екві­валента не закріпилася ще за одним товаром, і в різний час її поперемінно ви­конували різноманітні товари.

 

« Содержание


 ...  55  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я