І нарешті, як уже відзначалося, шлях всебічного заохочення експорту може сприяти піднесенню економіки і підвищенню добробуту населення за умови, що кошти, одержувані від експорту, йдуть не на підтримку відсталих виробництв, а на структурну перебудову економіки з урахуванням довгострокових структурних зсувів у світовому господарстві з тим, щоб країна могла зайняти більш гідне місце в системі міжнародного поділу праці і використовувати його переваги з більшою вигодою для себе.
При оцінці економічного стану суспільства виникає необхідність у виявленні співвідношення між імпортом і експортом країни. Це співвідношення визначається при упорядкуванні платіжного балансу країни, складовою частиною якого є торговий баланс. Слід відзначити, що узагальнюючим показником платіжного балансу є його сальдо—різниця між імпортними й експортними його статтями. Перевищення імпорту з інших країн над власним експортом дає негативне сальдо платіжного балансу і може призвести до неприємних економічних наслідків, наприклад, до зовнішньоторговельного дефіциту. Для оп-
464
лати останнього країна змушена робити борги. Для погашення боргів найчастіше усього доводиться зменшувати внутрішнє споживання.
Для визначення різниці між сукупним експортом і сукупним імпортом країни за рік використовують також поняття чистого експорту товарів і послуг або просто чистий експорт (НХ). З використанням цього показника формула (3) може бути подана у вигляді:
ВНП = С + І + Р + НХ (4)
Чистий експорт (НХ) може бути величиною як позитивною, при перевищенні експорту над імпортом, так і негативною, якщо витрати на імпорт із-за кордону перевищують експорт національних товарів і послуг.
Відповідно, перевищення експорту над імпортом, або позитивний чистий експорт призводить до зростання сукупних витрат і тим самим і до збільшення національного продукту. При перевищенні імпорту над експортом і від’ємним чистим експортом скорочуються сукупні витрати і національний продукт.
ВНП *
Рис. 14. Зміни рівноважного ВНП, що викликані чистим експортом
Графічна інтепретація впливу експорту й імпорту на рівноважний рівень національного продукту дана на рис.14. Тут поданий так званий “кейнсіансь- кий Хрест” — графік, що показує залежність між рівноважним рівнем національного виробництва і сукупними витратами.
Обсяг виробництва ОЕ—це рівноважний обсяг в умовах закритої економіки. Графік показує, що позитивно чистий експорт {НХ1) піднімає вгору криву сукупних витрат і рівновага встановлюється в точці Е1, що відповідає більш високому рівноважному рівню національного виробництва, від’ємний (НХ2) діє з протилежним ефектом. Він знижує сукупні витрати, яким відповідає менше значення рівноважного національного продукту (Е1).
Оцінювати рівень рівноважного обсягу виробництва необхідно з урахуванням потенційного обсягу, тобто обсягу виробництва при повній зайнятості. Розмір сукупних витрат і відповідний їм рівноважний обсяг виробництва можуть бути менші і більші потенційного обсягу виробництва. У першому випадку має місце дефляційний, у другому—інфляційний розрив.
Відповідно, якщо збільшенню сукупних витрат за рахунок чистого експорту передував дефляційний розрив, то таке збільшення можна тільки привітати, оскільки за ним відбувається збільшення виробництва, розширення зайнятості, тобто скорочення дефляційного розриву. Розширення ж експорту порівняно з імпортом в умовах інфляційного зростання, коли витрати високі і рівноважний національний продукт перевищує потенційний, може посилювати інфляційну напругу в країні. У цьому разі навряд чи з погляду внутрішньої рівноваги варто оцінювати позитивно експансію експорту.
» следующая страница »
1 ... 357 358 359 360 361 362363 364 365 366 367 ... 384