Економічна теорія

І нарешті, як уже відзначалося, шлях всебічного заохочення експорту може сприяти піднесенню економіки і підвищенню добробуту населення за умови, що кошти, одержувані від експорту, йдуть не на підтримку відсталих вироб­ництв, а на структурну перебудову економіки з урахуванням довгострокових структурних зсувів у світовому господарстві з тим, щоб країна могла зайняти більш гідне місце в системі міжнародного поділу праці і використовувати його переваги з більшою вигодою для себе.

При оцінці економічного стану суспільства виникає необхідність у вияв­ленні співвідношення між імпортом і експортом країни. Це співвідношення визначається при упорядкуванні платіжного балансу країни, складовою час­тиною якого є торговий баланс. Слід відзначити, що узагальнюючим показни­ком платіжного балансу є його сальдо—різниця між імпортними й експортни­ми його статтями. Перевищення імпорту з інших країн над власним експортом дає негативне сальдо платіжного балансу і може призвести до неприємних еко­номічних наслідків, наприклад, до зовнішньоторговельного дефіциту. Для оп-

464

лати останнього країна змушена робити борги. Для погашення боргів найчас­тіше усього доводиться зменшувати внутрішнє споживання.

Для визначення різниці між сукупним експортом і сукупним імпортом країни за рік використовують також поняття чистого експорту товарів і послуг або просто чистий експорт (НХ). З використанням цього показника формула (3) може бути подана у вигляді:

ВНП = С + І + Р + НХ                                                                                        (4)

Чистий експорт (НХ) може бути величиною як позитивною, при переви­щенні експорту над імпортом, так і негативною, якщо витрати на імпорт із-за кордону перевищують експорт національних товарів і послуг.

Відповідно, перевищення експорту над імпортом, або позитивний чистий експорт призводить до зростання сукупних витрат і тим самим і до збільшення національного продукту. При перевищенні імпорту над експортом і від’ємним чистим експортом скорочуються сукупні витрати і національний продукт.

ВНП *

Рис. 14. Зміни рівноважного ВНП, що викликані чистим експортом

Графічна інтепретація впливу експорту й імпорту на рівноважний рівень національного продукту дана на рис.14. Тут поданий так званий “кейнсіансь- кий Хрест” — графік, що показує залежність між рівноважним рівнем націо­нального виробництва і сукупними витратами.

Обсяг виробництва ОЕ—це рівноважний обсяг в умовах закритої економі­ки. Графік показує, що позитивно чистий експорт {НХ1) піднімає вгору криву сукупних витрат і рівновага встановлюється в точці Е1, що відповідає більш високому рівноважному рівню національного виробництва, від’ємний (НХ2) діє з протилежним ефектом. Він знижує сукупні витрати, яким відповідає мен­ше значення рівноважного національного продукту (Е1).

Оцінювати рівень рівноважного обсягу виробництва необхідно з урахуван­ням потенційного обсягу, тобто обсягу виробництва при повній зайнятості. Розмір сукупних витрат і відповідний їм рівноважний обсяг виробництва мо­жуть бути менші і більші потенційного обсягу виробництва. У першому випад­ку має місце дефляційний, у другому—інфляційний розрив.

Відповідно, якщо збільшенню сукупних витрат за рахунок чистого екс­порту передував дефляційний розрив, то таке збільшення можна тільки при­вітати, оскільки за ним відбувається збільшення виробництва, розширення зай­нятості, тобто скорочення дефляційного розриву. Розширення ж експорту по­рівняно з імпортом в умовах інфляційного зростання, коли витрати високі і рівноважний національний продукт перевищує потенційний, може посилюва­ти інфляційну напругу в країні. У цьому разі навряд чи з погляду внутрішньої рівноваги варто оцінювати позитивно експансію експорту.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 357 358 359 360 361 362363 364 365 366 367  ... 384