Якщо на ринку не існує обмежень цін, то ціна рівноваги встановлюється на такому високому рівні, при якому кількість бажаючих купити певну продукцію дорівнює наявній її кількості, тобто кількості продукції, що постачається. Коли ж держава, прагнучи встановити справедливий розподіл доходів на користь малозабезпечених верств населення, встановлює нижчий рівень цін, то попит і пропозиція не врівноважують одне одного, бо виробники не зацікавлені давати додаткову продукцію. Виникає дефіцит, і як наслідок—необхідність раціонування, нормування споживання тієї чи іншої продукції. Дефіцит може бути тимчасовий, як результат неспроможності даної ціни в певний період часу стимулювати збільшення обсягу виробництва тієї чи іншої продукції, і дефіцит може мати постійний (хронічний) характер. Останній різновид дефіциту був притаманний командно-адміністративній системі господарювання і відбивав недосконалість, неефективність функціонування самої цієї системи. Не випадково командно-адміністративну систему визначають як дефіцитну.
В іншому разі, коли держава, прагнучи підримати того чи іншого виробника, встановлює верхній рівень ціни, це веде до того, що кількість виробників, які згодні виготовляти продукцію за такою ціною зросте, а кількість покупців, бажаючих придбати продукцію за цими фіксованими цінами, зменшиться, і як результат — матимемо надвиробництво продукції. В обох наведених випадках ціна не зможе виконувати свою функцію врівноваження попиту і пропозиції.
Для того, щоб мати уявлення про стан співвідношення попиту і пропозиції на конкретному ринку товарів (послуг) у просторі та часі, про рівень ціни
195
і вплив на процес реалізації певного товару (послуг) користуються таким поняттям, як кон’юнктура ринку (кон’юнктура в перекладі з латинської — сукупність умов, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результат якоїсь справи або процесу). Це поняття відбиває сукупність умов, ознак, які характеризують співвідношення попиту і пропозиції на товари (послуги) з урахуванням рівня цін, часу та простору (регіону), де відбувається реалізація товарів (послуг).
Об’єктами вивчення кон’юнктури є: а) стосовно попиту: динаміка зміни попиту під впливом того чи іншого рівня цін, аналіз інших факторів (крім ціни), які впливають на попит;
б) стосовно пропозиції: динаміка зміни виробництва обсягу товару, який цікавить покупців, завантаження виробничих потужностей галузі та на підприємстві (фірмі), рух замовлень, зміна товарних запасів, співвідношення експортних та імпортних позицій товару тощо;
в) стосовно ціни: динаміка цін, аналіз факторів, які впливають на рівень цін тощо.
Визначення кон’юнктури ринку має велике значення для підприємства (фірми), бо використання показників, які характеризують стан кон’юнктури ринку певних товарів (послуг), дасть змогу оцінити ситуацію і отримати додатковий прибуток. Це дозволить продавати або купувати товари за найсприятливішими цінами, оперативно і раціонально маневрувати власними ресурсами, розширювати або скорочувати випуск товарів (послуг), тобто оптимізувати свою виробничу діяльність.
Звичайно, оцінка ринкової кон’юнктури справа складна і трудомістка, вона потребує значного діапазону знань і навичок, певних витрат, хоч і не дає, не гарантує точного прогнозу. Проте, навіть відносно невелика точність прогнозу щодо стану кон’юнктури ринку того чи іншого товару (групи товарів) є необхідною базовою передумовою для прийняття підприємством (фірмою) практичних заходів, розробки та реалізації відповідного бізнес-плану. Ось чому постійний і якомога точніший аналіз кон’юнктури ринку—першочергове завдання маркетингової служби будь-якого підприємства (фірми).
» следующая страница »
1 ... 147 148 149 150 151 152153 154 155 156 157 ... 384