Економічна теорія

Проте величина валового, або чистого прибутку, взята сама по собі, без урахування величини використаного капіталу чи витрат, які мали місце в про­цесі виробництва певної продукції, не дасть змогу зробити висновок щодо кінцевих результатів діяльності підприємства (фірми). Для цієї мети викорис­товується такий показник, як “рентабельність”. При цьому відрізняють “рен­табельність виробництва” та “рентабельність виробленої продукції”.

Показник “рентабельність виробництва” засвідчує, наскільки результатив­но використовується в процесі виробництва авансований основний та оборот­ний капітал, і розраховується як відношення (у відсотках) прибутку за рік до середньорічної сумарної вартості основних виробничих фондів та оборотних коштів підприємства (фірми), а саме:

Рв = Пб / (Фо + Фоб) х 100, де

Рв — рентабельність виробництва (%);

Пб — балансований прибуток, грн;

Фо — середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн;

Фоб — вартість оборотних коштів, грн.

Показник “рентабельність продукції” відбиває результативність поточних витрат і розраховується як відношення (у відсотках) прибутку від реалізації продукції до собівартості реалізованої продукції, а саме:

Рп = Пп / Св х 100, де

Рп — рентабельність реалізованої продукції )%);

Пп — прибуток від реалізації продукції, грн.;

Св — собівартість реалізованої продукції.

Рентабельність продукції може бути розрахована як у цілому по всій масі продукції, так і по окремих її видах.

Маємо зазначити, що в країнах з розвинутою ринковою економікою зас­тосовуються інші показники, які поки що не використовуються підприємства­ми (фірмами) в Україні, але не виключено, що вони займуть належне їм місце у звітності нашої економіки в найближчи роки.

Так, основний коефіцієнт доходності (коефіцієнт рентабельності власного капіталу) розраховується як відношення (в %) чистого прибутку підприємства (фірми) до величини середнього власного капіталу, а саме:

Рд=(чистий прибуток / середній власний капітал) х 100.

Цей коефіцієнт показує ступінь відшкодування власного капіталу і харак­теризує необхідну умову існування та розвитку підприємства (фірми).

Використовуються також інші показники, які відіграють часткову роль по­рівняно з вищезазначеним. Так, коефіцієнт прибутковості інвестованого капіталу дозволяє мати уявлення про ефективність використання інвестованого капіталу (він розраховується як відношення (в %) оперативного характерного результату до середньої величини інвестованого капіталу), а коефіцієнт прибутковості—про ефективність виробництва, тобто про ефективність використання ресурсів сто­совно отриманих результатів (він розраховується як відношення результатів опе­ративного характеру (в %) до чистих доходів від продажу).

Безперечно, що норма (коефіцієнт) рентабельності значною мірою буде залежати від величини витрат (собівартості продукції) того чи іншого підприє­мства (фірми). Тому мінімізація витрат і максимізація прибутку—першочер­гове завдання підприємця, що дозволяє йому і збільшити прибутковість своєї діяльності, і підвищити конкурентоздатність виробленої ним продукції.

До основних напрямків (шляхів) зниження витрат виробництва (собівар­тості продукції) відносять такі як:

•      використання досягнень науково-технічного прогресу, що дозволить підвищити ефективність функціонування живої праці (це знаходить відбиток у зростанні продуктивності праці);

•      економія матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива тощо), що дозволить зменшити питому вагу матеріальних ресурсів у структурі витрат (со­бівартості), тобто зменшити матеріаломісткість (матеріалоємність) продукції;

•     удосконалення організаціі виробництва, що дозволить поліпшити ви­користання основних виробничих фондів, підвищити якість управління тощо;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 138 139 140 141 142 143144 145 146 147 148  ... 384