Економічна теорія

169

він продав здатність працювати, витрати, пов’язані з його наймом, а й створює нову вартість, в т.ч. додаткову. Цю додаткову вартість власник авансованих гро­шей привласнює і в подальшому може використати за власним бажанням: прид­бати додаткові засоби виробництва, найняти нових робітників і таким чином збільшити обсяги виробництва, а може витратити на задоволення власних по­треб. Саме ця унікальна споживча вартість товару робоча сила (здатність ство­рювати вартість більшу, ніж вона має на момент її продажу працівником на ринку праці) і приваблює власника авансованих грошей.За таких умов форма їх обігу набуває вигляду

Г - Т - Г*,

де Г* містять не тільки первинну їх величину, а й додаткову суму (Г+Б), яка відбиває особливості використання, функціонування робочої сили, здатної створювати нову вартість, в т.ч. додаткову. За вищезазначених умов гроші вже виступають як капітал, тобто як вартість, яка в процесі її використання створює додаткову вартість.

В умовах простого товарного виробництва для товоровиробника не має принципового значення той факт, яку частину робочого дня він витрачає на відшкодування витрат, пов’язаних з придбанням засобів виробництва, і яку на створення надлишку—прибутку, бо товаровиробник одночасно є і власником засобів виробництва і працівником, а також власником вироблених товарів (послуг). В умовах капіталістичного товарного виробництва це питання набу­ває великого соціально-економічного значення: власник авансованого капіта­лу зацікавлений у тому, щоб збільшувати ту частку дня, коли робітник створює прибуткову вартість додатковий робочий час, а робітник намагається подорожче продати свою робочу силу, тобто збільшити питому вагу робочого часу, протя­гом якого він створює вартість, адекватну вартості його робочої сили (необхід­ний робочий час).

Це суперечність, відома як суперечність між працею і капіталом, довгий час була в центрі уваги будь-якого суспільства, де провідні позиціі займав кап­італ, вона виступала основною причиною багатьох соціально-економічних і навіть політичних катаклізмів.

Слід зазначити, що в колишньому СРСР, за умов т.з. соціалізму, катего­рично заперечувалось існування капіталу, бо вважалось, що панування сус­пільної власності на засоби виробництва виключає саму можливість привлас­нення додаткової вартості, створеної працівниками (працівник нібито був од­ночасно і співвласником засобів виробництва, і співвласником виробленої продукції). Фактично ж засоби виробництва були монопольно узурповані вер­хівкою партійного та державного апарату, і ступінь експлуатації був вищий, ніж у розвинутих країнах Заходу, бо держава в особі зазначеного апарату відби­рала у працівників не тільки прибутковий продукт, а й значну частку необхі­дного (реальна заробітна плата була в кілька разів нижчою, ніж у найманих

170

працівників на Заході, що знайшло відбиття на життєвому рівні наших робі­тників).

Існують різні підходи до класифікації капіталу, до визначення того чи іншо­го його виду.. Залежно від сфери використання капіталу виділяють промисло­вий (виробничий) капітал, який функціонує (використовується) у виробничій сфері (незалежно від галузі цієї сфери — у промисловості, сільському госпо­дарстві, будівництві тощо), торговельний - у сфері товарного обігу та позичко­вий — у сфері грошового обігу.

Торговельний капітал відокремлюється від промислового у тому разі, коли підприємець (група підприємців) спеціалізується виключно на реалізації то­варів. Якби промисловець сам займався реалізацією своєї продукції, то він був би змушений авансувати для цього додатковий капітал, зменшивши обсяги його використання у виробництві. Це, в свою чергу, призвело б до зменшення при­бутку. Ось чому підприємцю часто доводиться приймати рішення або органі­зовувати реалізацію свого товару, або передати функцію реалізації іншому підприємцю, який займається виключно торгівлею, поступитися на користь останнього часткою свого прибутку. Вибір варіанта визначається єдиним кри­терієм — прибутком, який отримає підприємець у тому чи іншому випадку.

 

« Содержание


 ...  133  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я