__ різновекторністю наукової творчості, структури й
методів знання, що допускає множинність та еклектику теоретичних концепцій і наукових ідей.
Еволюцію методологічних основ економічного аналізу можна схематично зобразити таким чином.
Монізм.
(від грец. тооов — один, єдиний)
Спосіб побудови теорій у формі ' логічно послідовного розвитку вихідного положення
Дуалізм (від лат. dualis — двоїстий)
Визнання рівноправності двох протилежних основ, вихідних положень та форм знання
Плюралізм (від лат. рІигаШ — множинний)
Визнання існування * незалежних вихідних положень самостійних та рівнозначних сутностей, що не зводяться до єдиної основи
Плюралізм і антропоцентризм сучасного економічного знання в умовах співіснування та взаємодії домінуючих наукових теорій (mainstream) з численними альтернативними напрямами зумовлюють:
— диференціацію наукових підходів на основі визнання суперечливості та багатоваріантності економічних досліджень, а відтак розвиток економічних ідей у різних напрямах, у тому числі й таких, що взаємно виключають один одного;
— взаємовплив і толерантне змагання ідей та пізнавальних підходів, що розширює можливості бачення взаємодоповнюючих істин у суперечливих міркуваннях.
Одним із сучасних напрямів наукових досліджень є еволюційний підхід, заснований на ідеях нелінійності та самоорганізації складних економічних систем (синергетиці).
Еволюційна економіка:
— розширює традиційну проблематику та понятійний апарат економічної науки на основі синтезу різних підходів до аналізу змін у складних системах (теорії біоло-
17
2 Зак. 2408.
гічної еволюції, теорії ігор, математичного моделювання, синергетики тощо);
— розглядає економіку як відкриту систему, що еволюціонує, побудована на нелінійних взаємозв'язках і здатна розвиватися залежно від впливу зовнішніх та внутрішніх факторів;
— визначає час як найважливіший параметр функціонування складної системи* аналізуючи соціально-економічні зміни як недетерміновані та незворотні, лінійні у минулому і розгалужені у майбутньому;
— аналізує механізм еволюції, виходячи з дарвініст- ського принципу селекції (спадкоємності, мінливості, природного відбору "організацій" та "інституцій"), приділяючи особливу увагу науково-технічному прогресу, інноваціям, конкуренції, інформації тощо;
— пояснює стійкість економічних систем залежно від співвідношення міри однорідності та гетерогенності інсти- туціональних одиниць, виходячи з того, що надмірна внутрішня диференціація спричиняє наростання ентропії та хаосу і є так само небезпечною, як і повна однорідність, яка гальмує економічний розвиток;
— прагне подолати розрив між методологічним індивідуалізмом (ігнорування оберненого зв'язку між індивідом та соціальним оточенням) і холізмом (заперечення творчих здібностей індивіда у процесі аналізу соціальної цілісності), розглядаючи результати індивідуального вибору і системної взаємодії як рівнозначні та взаємопов'язані.
У сучасних економічних дослідженнях дедалі пошире- нішою стає нова перспективна методологія економічного аналізу, заснована на синергетичному підході. Синергетика змінює універсальні підходи до світосприйняття і відкриває широкі можливості багатоаспектного висвітлення економічних процесів та явищ на основі:
— поєднання системно-функціонального і ймовірнісного підходів, визнання спонтанності та визначальності випадкового чинника у самоорганізації соціально-економічної системи;
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7 8 9 10 11 12 ... 246