Економіка та менеджмент праці

2.  Якоріння трансу.

Це дії терапевта, що закріплюють досягнутий стан. Якорем може бути слово, фраза, доторкування. Можна звернути увагу на якоріння: «Зараз я покладу вам руку на плече (лоб, голову), і це моє доторкання тепер завжди буде викликати у вас приємне відчуття». Досягнення доброго, повного рапорту дає такий ефект, коли після повторення такого якоріння через навіть досить тривалий період часу, це вводить клієнта в стан гіпнотичного трансу без всіх підготовчих заходів.

Якорем може бути ключова фраза, наприклад: «Тепер завжди, стоячи, сидячи чи лежачи, у самоті чи серед людей, порахувавши 5, 4, 3, 2, 1, ви введете себе в стан гіпнотичного трансу на час, який забажаєте, та вийдете з нього в чітко зазначений час людиною, яка відпочила, посвіжіла, набралася сил та внутрішніх ресурсів».

Для того, щоб вийти зі стану гіпнотичного трансу, необхідно провести зворотний відлік 1, 2, 3, 4, 5.

Люди, які вміють вводити себе в стан гіпнотичного трансу на чітко визначений час, не потребують, щоб у цьому стані, перебуваючи між сном та пильнуванням, рахувати цифри. У точно згаданий час вони «чують» рахунок, що виводить їх із стану трансу.

Введення людини в стан гіпнотичного трансу знімає різні ілюзорні неправильні уявлення, допомагає розслабитись, мобілізувати внутрішні ресурси організму, підстроюватись під свій особистий внутрішній ритм, почувати себе «ззовні». У ситуаціях ускладнення вирішення питань із клієнтом, його внутрішнього опору будь-якому реченню, скутості, тривоги, психотерапевт повинен запропонувати йому розслабитись.

Потребує пояснення те, що це не гіпноз у чистому вигляді. Клієнт буде все чути, а якщо захоче, і бачити (хоча занурення в транс краще все-таки проводити з закритими очима, щоб було менше відволікаючих чинників). Потрібно пояснити клієнту, що більшість проблем, які має людина, пов’язані з неузгодженістю між його свідомістю, індивідуальним досвідом та підсвідомістю, яка містить у собі регулятори родової пам’яті. Підсвідомість ніколи не помиляється: це ми своїми набутими стереотипами, дурними звичками нав’язуємо їй свої рішення. Це наша раціоналізація індивідуального досвіду заважає нам прислухатись до механізму саморегуляції організму.

Невміння прислуховуватись до цього становить причину більшості невротичних розладів, неврозів, психопатії, істеричних реакцій, фрустрації, внутрішніх конфліктів. Психотерапевт може запропонувати клієнту допомогу в тому, як найти найпростіший та найнадійніший спосіб прислухатись до «порад» свого організму, своєї психіки. Цим методом і буде занурення в транс, розслаблення, повна довіра, рапорт. І тут, психотерапевт повинен зазначити, ні про яке гіпнозування не може йтися. Клієнт буде все бачити, все чути, робити виключно те, що йому хочеться. У результаті має настати той «момент істини», той дотик свідомості та підсвідомості, який дає клієнту нові відчуття, гармонію душі та тіла, заспокоєність, нове знання про себе. Якщо ця конвенція відбулася, можна сміливо розпочинати психотерапевтичний сеанс. Його успіх гарантовано.

 

« Содержание


 ...  167


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я