В Україні, починаючи з 2000 року, рівень безробіття має тенденцію до зменшення, так, у 1999 році рівень безробіття був найбільший (за методикою МОП) складав 11,9 % до загальної чисельності економічно активного населення, а в 2002 році рівень безробіття знизився на 1,8 % і склав 10,1% . За цей період кількість безробітних в Україні зменшилася на 398 тисяч осіб. Така сама тенденція спостерігається і по зареєстрованому безробіттю. Найбільша кількість безробітних була зареєстрована в 1999 році і становила 1174,5 тис. осіб, а рівень безробіття становив 5,5% до економічно активного населення. В 2000 році абсолютні та відносні показники безробіття почали знижуватись. У2002 році порівняно з 1999 роком кількість безробітних зменшилася на 140,3 тис. осіб, а рівень безробіття знизився на 0,6%.
Вимушене безробіття найчастіше є довготривалим і вимагає від особи значних змін способу життя і місця проживання. У його складі вирізняють технологічне, структурне і регіональне безробіття.
Технологічне безробіття пов’язане з упровадженням у виробництво науково-технічного прогресу, при якому вигідною стає заміна працівника машиною.
Структурне безробіття пов’язане із зміною масштабів структурних зрушень економіки, в тому числі і з реорганізацією виробництва. Структурне безробіття пов’язане з великими змінами способу життя безробітних та їх сімей, тому державна політика зайнятості спрямована на створення спеціальних агентств з визначення професійних груп населення, які необхідно навчити новим професіям, забезпечити новими робочими місцями та виплатити компенсації роботодавцям за створення нових робочих місць та працевлаштування безробітних.
В Україні найкраще створені програми з перенавчання колишніх військовослужбовців, які відзначаються високою мобільністю і здібностями до перепідготовки.
Регіональне безробіття обумовлене концентрацією окремих галузей економіки в розрізі територіальних одиниць, де існує потреба лише в певній кваліфікації робочої сили, а інші фахівці не забезпечені робочими місцями.
Застійне безробіття виділяється міжнародною статистикою серед інших видів безробіття у зв’язку з тим, що фахівці не забезпечені роботою досить довгий період часу. Якщо безробітний не працює понад 6 місяців, то його відносять до групи тривалого безробіття. Якщо безробітний не працює більше 12 місяців, то його відносять до групи застійного безробіття. В країнах перехідної економіки застійне безробіття займає значно більшу частку в загальній чисельності безробітних, ніж в економічно розвинутих країнах. У більшості країн світу безробіття більш притаманне жінкам, ніж чоловікам, а в Україні навпаки.
Критичний рівень безробіття визначається досяганням певного соціального напруження, яке негативно позначається на економічному стані регіону або країни в цілому. Критичний рівень безробіття називають порогом безробіття. Потенційно небезпечним рівнем безробіття в європейських країнах є 18 — 20% від соціальноактивного населення. В Україні, за спостереженням МОП, безробіття в грудні 1999 року складало 2699 тис. осіб, з яких зареєстрованих у службі зайнятості було 1174,5 тис. осіб.
Поріг безробіття визначається показниками загальної чисельності безробітних, питомою вагою молоді в складі безробітних, особливостями менталітету, соціально-психологічним кліматом, системою захисту безробітних тощо.
Безробіття буває повне, часткове і приховане.
Повним називається безробіття, при якому особа зовсім не має роботи і доходів.
Частковим називається безробіття, при якому тривалість робочого періоду скорочується або за рахунок робочого дня, або за рахунок скорочення робочого тижня. Сезонна зайнятість, за рекомендаціями МОП, не відноситься до часткового безробіття. Часткове безробіття в більшості країн світу компенсується за рахунок служб зайнятості.
» следующая страница »
1 ... 77 78 79 80 81 8283 84 85 86 87 ... 201