Джерела інформації про чисельність населення та трудові ресурси
Основними джерелами статистичної інформації про чисельність, склад, рух та відтворення населення є переписи, обліки населення та статистична й бухгалтерська звітність господарюючих суб’єктів.
Перепис населення є одним із найважливіших заходів визначення економічної, соціальної та демографічної ситуації в країні. Розробка плану проведення перепису—це копітка методична робота із суцільного і вибіркового спостереження, яке розробляється Державним комітетом статистики. Перший перепис населення в незалежній Україні відбувся відповідно до Закону України “Про Всеукраїнський перепис населення”, який визначив правові, економічні та організаційні аспекти його підготовки та проведення, оброблення, поширення та використання результатів перепису. Основною метою його проведення було отримання об’єктивних та цілісних даних щодо загальної кількості населення та його характеристик станом на 5 грудня 2001 року. Методикою проведення перепису було передбачено реєстрацію населення по домо- господарствах.
Під час Всеукраїнського перепису населення 2001 року враховувалися дві категорії населення: наявне і постійне.
Переписна документація заповнювалася обліковцями при відвідуванні всіх приміщень, де проживало або могло проживати населення. Населення переписувалося за місцем фактичного проживання (незалежно від наявності прописки), навіть і тимчасового, а не за місцем роботи або служби. У кожному приміщенні записувалися всі особи, які станом на12 годину ночі з 4 на 5 грудня 2001 р., проживали в ньому, включаючи і тимчасово проживаючих. З числа постійно проживаючих осіб записувалися також і тимчасово відсутні.
До наявного населення відносились особи, які на момент перепису перебували в даному приміщенні, незалежно від того, проживали вони в ньому постійно чи тимчасово, а також особи, які були не вдома, але на території населеного пункту, де звичайно проживають, або ж виконували службові обов’язки навіть за межами цього населеного пункту, наприклад, працівники залізничного, водного, повітряного і автомобільного транспорту, особи, які працювали в нічних змінах, були на постах або чергуванні і т. ін. До наявного населення відносилися також особи, які на момент перепису перебували в поїздах і автобусах місцевого та приміського сполучення або чекали їх, проводжали або зустрічали пасажирів, перебували в цілодобових дитячих садках і яслах, були в дорозі на автомобілях, пішки, відлучилися на полювання, рибалку тощо і не зупинялися в таких місцях, де вони могли бути переписані.
Таблиця 4.4
Кількість наявного населення за переписами населення
Похожие книги
|