Економічна статистика

Балансуючою статтею рахунку операцій з капіталом є чисте кредитування (+) або чисте запозичення (—). Ця стаття показує перевищення або нестачу джерел фінансування, витрат на чисте придбання нефінансових активів, а на рівні економіки показує можливості держави до передачі ресурсів “Іншому світу”, або необхідності залучення ресурсів від “Іншого світу”.

4.4.    Рахунки зовнішнього світу

У системі національних рахунків усі операції між інституцій- ними організаціями—резидентами і одиницями—нерезидентами групуються в один рахунок, що називається рахунком зовнішньо­го світу (рахунок зовнішніх операцій). В інтегрованих економіч­них рахунках СНР рахунок “Зовнішній світ” виконує роль інсти- туційного сектора і складається з точки зору інших країн світу, тобто нерезидентів. Тому те, що для інших країн світу є ресурсом (зміни в активах), для України є використанням (зміни в зобов’я­заннях) і навпаки. Якщо балансуюча стаття має позитивне значення —це означає активне сальдо для інших країн і дефіцитдля України (і навпаки, якщо балансуюча стаття має від’ємне значення).

Аналітичні вимоги і методологічні основи побудови СНР по­требують застосування ідентичних класифікаційних ознак та виз­начень для всіх секторів економіки. Особлива увага приділяється зв’язку між агрегованими показниками та окремими компонен­тами рахунку зовнішнього світу СНР і відповідними компонен­тами в Платіжному балансі та пов’язаним із ним Балансом міжна­родних інвестицій (де відображаються запаси зовнішніх фінан­сових активів та зобов’язань). Тому основна термінологія в СНР та ПБ майже повністю збігається, особливо це стосується таких основних категорій, як: виробники-резиденти і споживачі-рези- денти; нерезиденти, центр економічного інтересу і економічна територія. Для країн з перехідною економікою, до яких належить

Україна, застосовування цієї термінології має суттєве значення для побудови системи рахунків зовнішнього світу і вирішення питань інформаційно-методологічного забезпечення рахунків таких основних агрегатів, як внутрішній продукт (ВВП, ЧВП) та національний дохід (ВНД, ЧНД).

Рахунок зовнішнього світу в цілому відповідає загальній структурі рахунків і складається з таких чотирьох основних ра­хунків:

1.     Рахунок зовнішньоторговельних операцій з товарами і по­слугами.

2.     Зовнішньоекономічний рахунок первинних доходів і по­точних трансфертів.

3.     Зовнішньоекономічні рахунки нагромадження, в тому числі: два рахунки охоплюють операції (3.1. та 3.2.), а два інших — зміни активів і пасивів(3.3.1. та 3.3.2.) :

3.1. Рахунок операцій з капіталом;

3.2. Фінансовий рахунок;

3.3.1.                           Рахунок        інших змін в обсязі активів;

3.3.2.                          Рахунок         переоцінки.

4.     Зовнішньоекономічний рахунок активів та пасивів.

Методологія їх складання відрізняється від методології побу­дови внутрішніх рахунків СНР і тісно пов’язана з методологією побудови Платіжного балансу та Балансу міжнародних інвестицій. Так, рахунки 3.3.1. та 3.3.2. — є самостійними підрозділами Ба­лансу міжнародних інвестицій (БМІ), в стовпчиках яких прово­диться коригування та переоцінки внаслідок зміни цін і валют­них курсів. А рахунок 3.4. — збігається з підрозділом Балансу (БМІ), який охоплює ту частину звіту про національне багатство країни, де відображені запаси її зовнішніх фінансових активів та зобов’язань.

Таблиця 2.9

Зовнішній рахунок товарів і послуг України за 2001рік (у фактичних цінах, млрд грн)

Використання

 

 

« Содержание


 ...  32  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я