Інституційні одиниці, які займаються підприємницькою діяльністю, визначають доходи відповідно до Положення бухгалтерського обліку № 15 “Дохід”. Обсяг доходу визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зміну власного капіталу. Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
— дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
—інші операційні доходи;
—фінансові доходи;
—інші доходи.
Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображає загальний дохід (виручка від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг), тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (ПДВ, акциз).
Інші операційні доходи відображають дохід від операційної оренди активів, дохід від операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів, а також інші витрати, які виникли в результаті іншої операційної діяльності.
До фінансових доходів відносяться доходи у вигляді дивідендів, відсотків та інших доходів, отриманих від фінансових інвестицій.
В інші доходи включаються доходи від реалізації фінансових інвестицій; необоротних активів і майнових комплексів; доход від операційних курсових різниць та інші доходи, які не виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції відповідних податків, зборів, знижок.
Валовий прибуток розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції. Прибуток від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку) та іншого операційного доходу, за мінусом адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування визначається як сума прибутку від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових витрат (збитків).
Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків на прибутки.
Чистий прибуток (збиток) розраховується як сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.
Як бачимо, стандартами бухгалтерського обліку визначена не тільки сума доходів (виручки) від реалізації продукції, а також суми валового та чистого прибутку.
Для підприємства, яке виробляє продукцію, важливо макси- мізувати прибуток. В економічній теорії розрізняють такі види прибутків: бухгалтерський, нормальний, економічний.
Бухгалтерський прибуток визначається як різниця між доходами (виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та фактичними затратами на їх виробництво та реалізацію. Бухгалтерський прибуток отримуємо коли загальна сума доходу (виручки) більша за суму бухгалтерських витрат:
Пб = ТЯ - ТС,
де: ТЯ — сукупний дохід;
ТС — сукупні витрати.
Нормальний прибуток визначається, як сума мінімальних потенційних доходів або витрати втрачених можливостей. Нормальний прибуток розраховується множенням інвестиційного капіталу (К) на середню прибутковість. Наприклад, якщо інвестований капітал у сумі 25 тис. гривень має прибутковість 10% річних, то нормальний прибуток за рік становитиме:
Пн = і • К = 0,1 • 25 = 2,5 тис. грн.
Нормальний прибуток — це винагорода підприємця за виконання ним підприємницьких функцій.
Економічний прибуток — це чистий прибуток, який залишається після вирахування з загальних доходів загальних витрат (явних і неявних):
» следующая страница »
1 ... 163 164 165 166 167 168169 170 171 172 173 ... 201