Тарифи — це форма визначення цін на послуги виробничого та особистого споживання.
Тарифи поділяють на внутрішні та міжнародні. Міжнародні тарифи регулюються митним кодексом і поділяються:
—гнучкий тариф, який використовується для вирівнювання цін на вітчизняні та імпортні товари;
—заборонений тариф, який застосовується для обмеження ввезення певного товару;
—конвенційний тариф, який містить пільгове зниження ставки і встановлюється на основі міжнародних торговельних угод;
— пільговий тариф передбачає мінімальної ставки митного оподаткування товарів для імпортерів, яким надано режим найбільшого сприяння;
—виняткові тарифи використовуються на усіх видах транспорту і поділяються на зниження і підвищенні.
Внутрішні тарифи встановлюються на вантажні та пасажирські перевезення усіх видів транспорту, послуги зв’язку, побуту, житлово-комунальні послуги, а також на газ, електричну і теплову енергію.
Для регулювання соціальної захищеності населення держава встановлює граничну тарифну ставку оплати праці працівникам на рівні мінімальної заробітної плати, яка відповідає ставці першого розряду. Вищі тарифні ставки визначаються множенням тарифної ставки першого розряду на відповідний тарифний коефіцієнт.
Тарифна система — комплекс нормативів, які регулюють заробітну плату працівників залежно від складності та умов праці. До тарифної системи відноситься тарифні сітки, тарифні ставки і надбавки до них, схеми посадових окладів та тарифно-кваліфікаційні довідники.
2. Завдання статистики цін
З позиції споживачів ціни застосовуються для характеристики кон’юнктури ринку, у зв’язку з цим статистика вивчає зміну цін як опосередковану реакцію на зміну економічної ситуації на ринку. Вона відображає також зміну рівня якості товару і вимог до нього з боку споживачів. Ціна використовується як інструмент управління ринком, тобто ціна визначає можливості і ступінь їх дії на виробництво, обіг, попит і обсяг податків та інше. Статистика виявляє закономірності ціноутворення, вплив цін на поведінку споживачів та на рівень життя населення.
З позиції споживачів цінової інформації, ціна виступає як засіб соціальної і економічної ефективності ринку, як фактор рівня життя населення, як фактор формування бюджету, як засіб контролю за грошовим обігом у країні, як головний чинник моделювання закономірностей ціноутворення, як інструмент маркетингу, як фактор індексації доходів населення і формування споживчого кошику та прожиткового мінімуму.
Основними завданнями статистики цін є:
—статистичне спостереження за рівнем цін;
—характеристика складу і структури ціни;
—вивчення співвідношення цін на субринках країни;
— оцінка, аналіз і моделювання варіацій циклічності та сезонності цін;
—аналіз рівня і динаміки цін на регіональному рівні;
—виявлення впливу факторів на рівень варіації та динаміку
цін;
—прогнозування та моделювання рівня цін;
—система показників цін.
3. Організація статистичного спостереження за цінами і тарифами
Економічні дослідження ринкових відносин проводяться на основі їхнього інформаційного забезпечення, тому статистика цін у сучасних умовах відіграє важливу роль у вивченні економічних процесів, пов’язаних з формуванням і розвитком ринків, з соціальним і економічним станом суспільства, з проведенням ефективної економічної політики держави. В Україні розроблена методологія спостереження за рівнем та динамікою цін і тарифів у відповідності з досвідом передових країн, що мають розвинуту ринкову економіку, та міжнародних статистичних організацій.
Спостереження за цінами дуже складна і копітка робота. Ціна
— це та економічна категорія, яка весь час змінюється. Ці зміни тісно пов’язані з основними макроекономічними процесами в економіці України. Тому в державі приділяється велика увага науковців і практиків розробці методології проведення статистичного спостереження за цінами на споживчі товари та послуги. Крім цього, Держкомстат України розробляє методики аналізу і прогнозування цін на товари і послуги.
» следующая страница »
1 ... 148 149 150 151 152 153154 155 156 157 158 ... 201