Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Однак слід наголосити, що проблема з пролонгацією кризи цієї галузі і фактичним зри­вом програми «Українське вугілля» виявляється не тільки і не стільки у неналежному її фінан­суванні — це лише наслідки відсутності підходу до управління економікою України як цілісною структурою, яка потребує пакетного підходу і переведення цієї галузі з позиції застарілої елітної у сегмент галузей, що потребують підтримки для суттєвої реструктуризації, оптимізації свого місця в індустріальній структурі.

1   Див.: ПахомовЮ.М. та ін. Національні економіки в глобальному конкурентному сере­довищі. - К.: Україна, 1997. - С. 139 - 142.

1 Див.:Барановський О. Недокапіталізована економіка // Дзеркало тижня. — 2003. — № 42 (1 —

7 листопада). — С. 12.

1 Див.: Барановський О. Недокапіталізована економіка // Дзеркало тижня. — 2003. — (1 — 7 листопада). — С. 12.

3 Українсько-кіпрська компанія Watford Petroleum була створена британськими компа­ніями спільно з Приватбанком у 1999 р. У розповсюдженому директоратом Watford Group (WG) прес-релізі відзначається, що Watford вимагає відшкодування збитків, завданих внаслідок ве­дення Приватбанком доларових розрахункових рахунків компанії у період з листопада 1999 р. до середини 2002 р. Українські інтернет-ЗМІ стверджують, що причиною конфлікту стали відми­вання через спільні рахунки СП та виведення в офшорні зони Приватбанком 700 млн дол.

І в тому, і в іншому випадках, на думку Я.Корнаї, ступінь жорсткості бюджетного (фінан­сового) обмеження активно впливає на характер попиту, ресурсних обмежень і дефіциту в си­стемі. При жорсткому бюджетному (фінансовому) обмеженні підприємство пред’являє попит лише на ті ресурси, які можуть бути сплачені за рахунок зароблених коштів. При цьому воно буде випускати рівно стільки продукції, скільки розраховує продати. Якщо бюджетне обме­ження, напроти, є м’яким (тобто підприємство має можливість досить легко отримати додат­кові кредитні ресурси, податкові пільги, різного роду бюджетні преференції або компенсувати власні витрати за рахунок підвищення цін на власну продукцію), то тоді «платоспроможність жорстко не обмежує виробничий попит такого підприємства. Виступаючи в якості споживача, підприємство намагається придбати як можна більше ресурсів, щоб їх дефіцит не стримував випуску продукції. Точно так само виглядає й інша сторона явища: підприємство як постачаль­ник стикається з попитом на свої вироби, який майже не може бути насиченим ... Такий попит, який не може бути насиченим, буквально «викачує» як насосом готову продукцію» (Корнаи Я. Дефицит. — М.: Прогресс, 1990. — С. 54). Як наслідок, виробнича програма формується і вико­нується в залежності від ресурсних обмежень. Явища дефіциту посилюються.

На наш погляд, дана схема виникнення та відтворення дефіциту повинна бути теоретично добудована системою багатошарових, комбінованих повних та часткових майнових прав та відно­син господарювання, які виникають в суспільстві незавершеної модернізації навколо, зокрема, функціонування елітного сектора. Підприємства цього сектора в умовах використання попитооб- меженої моделі, яка є характерною для перехідних, трансформаційних процесів країн незаверше­ної модернізації, мають переважаючу можливість у значно більшій мірі перерозподіляти на свою користь частину ВВП країни як у офіційному, так і, здебільшого, у тіньовому для паразитичного сегмента режимі, експлуатувати ординарний сектор, перекладаючи на нього паразитичні витрати першого і використовуючи зовнішньоекономічну сферу для тіньового вивозу капіталу за кордон. Суб’єкти елітного сегмента, використовуючи механізми гібридизації влади, виштовхують орди­нарний сектор, переважаючу частину соціальної сфери суспільства в режим руйнівних обмежень та незахищеності — країнної форми дефіциту ресурсів, соціальних товарів та послуг.

 

« Содержание


 ...  349


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я