Іншими словами, елітний сектор самостійно, довільно і заздалегідь (до витратно-грошового забезпечення держави) створює державні зобов’язання (гроші, їх агрегати). Цьому цілком відповідають особливості діючого безготівкового емісійного механізму: нова грошова маса не виступає як лімітуючий чинник створеним елітним сектором державним грошовим зобов’язанням. Дана закономірність тотожна утворенню двоїстості грошей, тобто наявності самостійних безготівкових і готівкових їх потоків1 . Перший з них не просто технічний спосіб обігу готівкових грошей (як це притаманно розвинутій ринковій економіці), а особлива, інша їх форма, а по суті навіть первісні гроші. Ініціювання грошової емісії у безготівковій, а не готівковій формі, пріоритетність безготівкових грошей дозволяє суб’єктам господарювання елітної сфери надавати незабезпечені боргові зобов’язання під майбутнє державне покриття начебто від імені держави. Незалежність створюваної суб’єктами господарювання елітної сфери обсягу безготівкових грошей від ліквідної маси готівкових змушує державу адаптуватися до зростання витрат елітної економіки, збільшуючи обсяги готівки в обігу. Все це означає наявність у елітної
сфери, по суті, функції емісії державних грошей та первинної грошової влади.
Особливі безготівкові гроші є знаряддям функціонування елітної економіки і як такі вони протистоять і значною мірою недосяжні для прямого витратно-грошового контролю держави. Якщо наявність єдиних ліквідних зворотних грошей у розвинутій ринковій економіці означає, що джерелом їх створення є держава, то двоїстість, гібридність грошей, наявність авансової безготівки свідчить про незавершеність модернізації, наявність елітної сфери, джерелом створення грошей якої є її витрати.
Цю закономірність можна сформулювати таким чином: державні витрати і гроші в умовах гібридизації влади, існування елітної економіки не є екзогенними для підприємств цього сектора, а навпаки, є ендогенними, тобто визнані як витрати держави зверхністю становища елітної сфери економіки. У свою чергу, гібридизація фінансів суспільства — неповна їх подільність на фінанси елітної економіки і держави, двоїстість грошей — обертається ендогенним державним фінансуванням: не держава визначає обсяги і напрямки фінансування, податково-кредитної підтримки господарювання, а елітний сектор значною мірою, здійснює витрати які забезпечуються державою як свої власні
.
Закономірності прояву нероздільності фінансів елітного сектора і держави, притаманні умовам незавершеної модернізації, в різних соціально- економічних умовах мають свої особливості. Так, в умовах суцільного одер- жавлення економіки нероздільність фінансів держави та елітного сектора має тотальний характер, за стабільних умов функціонування рівень тінізації цього сектора становить незначний обсяг. В умовах же проторинкових змін боротьба за належність до елітного сектора з можливістю перекладання боргів цього сектора на борги держави, набуває вкрай запеклого, конкурентного характеру, калейдоскоп змін, нерівномірність розвитку його структури має набагато інтенсивніший, прискорений характер. За цих умов завершується зосередження головних об’єктів колишньої державної власності в руках нової еліти, власність набуває віртуальних рис.
Властиві суспільству незавершеної модернізації в умовах проторинкових реформ закономірності нероздільності фінансів є базовими для прояву тих чи інших особливостей тінізації фінансових відносин. Для демонстрації цих проявів ми зупинимось лише на деяких, найбільш, на наш погляд, характерних.
Безготівкові гроші, які відділені від готівкових у проторинкових умовах «малого» суспільства,—це інструмент самочинного утворення елітним сектором платіжних зобов’язань держави. Готівкові ж гроші лише в остаточному підсумку створюються безготівковим обігом підприємств елітного сектора. Справа в тім, що з метою зниження емісії нових готівкових грошових засобів готівковий оборот має деякі обмеження з боку держави для юридичних осіб. Всі безготівкові операції здійснюються через установи банківської системи і досить ефективно контролюються фінансовими та податковими органами. Обіг же готівки значною мірою є тіньовим та безконтрольним, у зв’язку з чим на неї існує незадоволений попит з боку тіньової економіки, яка у великому обсязі використвує готівку у тіньових операціях. Ця обставина призводить до того, що готівка на грошовому ринку стає дорожчою, ніж безготівкові кошти, на цьому ґрунті виникає ціла індустрія для тіньового обслуговування цієї специфічної потреби — індустрія тіньової конвертації безготівкових коштів у готівку. Закономірності, які обумовлюють нероздільність фінансів держави та елітної економіки, утворення двох контурів грошової системи, є одними із головних закономірностей тінізації економіки «малого» суспільства.
» следующая страница »
1 ... 166 167 168 169 170 171172 173 174 175 176 ... 350