Основним завданням Податкового кодексу є систематизація податкового
законодавства, його уніфікація і спрощення методики розрахунку податків.
Трансформації системи оподаткування в Україні з перших років її незалежності відбувались не на користь економічного зростання. Так, у 1991 - 1994 рр. зростання питомої ваги податків у ВВП не було забезпечено їх ефективним використанням з боку держави, а саме спрямованим на вирішення проблем соціально-економічного розвитку. Починаючи з 1995 р. сформувалася тенденція до поступового зменшення частки податків та обов’язкових платежів до бюджету у ВВП. Динаміку частки податкових надходжень до бюджету показано на рис. 6.7 [9].
Рис. 6.7. Динаміка частки податкових надходжень у ВВП, %
Податки та обов’язкові платежі до бюджету не мали ціллю значне зростання надходжень до бюджету; їх основними мотивами були мінімізація негативного впливу податків на дію ринкового середовища, підвищення ефективності розподілу ресурсів та стимулювання економічного зростання.
Легалізація доходів громадян як основної передумови детінізації української економіки неможлива без суттєвого зниження ставок оподаткування. Саме на вирішення цієї проблеми і спрямований Закон «Про оподаткування доходів фізичних осіб», яким встановлено з 01.01.2004 р. ставку
13,0 %, а з 2006 р. - 15 %. Дані податкових ставок на податок з фізичних осіб наведені в табл. 6.5.
Таблиця 6.5
Ставки оподаткування заробітної плати в деяких країнах світу, %
Країна |
Податок на прибутки фізичних осіб |
Відрахування на заробітну плату з підприємств |
Максимальне сукупне податкове навантаження на заробітну плату |
Україна |
22,5 - 32,5* |
37,5 |
60-70 |
ФРН |
53 |
б,8 |
59,8 |
Франція |
56,8 |
13,б |
0,4 |
Данія |
70 |
|
72 |
*З урахуванням 2% у Пенсійний фонд і 0,5% у Фонд страхування на випадок безробіття.
Побудова оптимальної податкової системи має будуватись на принципах, характеристика яких дана в табл. 6.6.
Таблиця 6.6
Принципи побудови податкової системи
Принцип |
Характеристика принципу |
1 |
2 |
Економічна ефективність |
Податкова система не має перешкоджати ефективному розподілу ресурсів, обмежувати можливості заощаджень і стимулів до праці. Вона має стимулювати збільшення продуктивності праці, не повинна надавати можливості індивіду змінити свої податкові зобов’язання або перекласти їх на інших. Оподаткування може виправляти деякі ринкові недосконалості (наприклад невиправдане надмірне споживання). Введення нових податків не повинно порушувати загальної рівноваги в економіці |
Адміністративна простота |
Податкова система повинна бути простою та відносно недорогою |
Гнучкість |
Податкова система має швидко (в окремих випадках автоматично) відповідати на зміни економічних обставин |
Політична відповідальність |
Податкова система має бути побудована так, щоб індивіди були переконані у доцільності своїх податкових виплат |
Продовження таблиці 6.6
1 |
2 |
Справедливість |
Податкова система має бути справедливою для всіх індивідів: 1) горизонтальна рівність - відсутність диференціації в оподаткуванні за расою, статтю;
» следующая страница » |