• аналіз виявлених відхилень від показників державного бюджету та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;
• виконання інших завдань, передбачених чинним законодавством.
РП має право контролювати також місцеві державні адміністрації та
органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, банки,
кредитні установи, господарські товариства, страхові компанії, інші фінансові
установи та їх спілки, асоціації та інші об’єднання незалежно від форм
93
власності, якщо вони отримують, перераховують, використовують кошти державного бюджету, мають частку державної власності у своєму статутному фонді або використовують об’єкти державної власності чи управляють ними, а також у разі надання їм державою митних, податкових та інших пільг.
Бюджетним кодексом передбачено, що до повноважень Рахункової палати з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:
• використанням коштів державного бюджету відповідно до закону про Державний бюджет України;
• утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу;
• ефективністю використання та управління коштами державного бюджету;
• використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади щодо доходів і видатків.
До складу РП входять голова та члени Рахункової палати: перший заступник і заступник голови, інші контролери та секретар. Для здійснення своєї діяльності РП має апарат, який утримується за рахунок визначених у державному бюджеті коштів. Основними формами її роботи є перевірки та ревізії. За дорученням Верховної Ради вона зобов’язана проводити експертизу і надавати висновки щодо державного бюджету, окремих напрямів бюджетної, грошово-кредитної політики, проектів законодавчих актів, цільових програм, що фінансуються з бюджету.
Щорічно (не пізніше 1 грудня) РП подає Верховній Раді загальний звіт про результати виконання її доручень, проведених перевірок, ревізій та обстежень.
4.6. Характеристика організації та функціонування бюджетної системи зарубіжних країн
Економічні традиції та політичні реформи накладали відбиток на бюджетний устрій різних країн. Нині розрізняють унітарний, федеративний та змішаний види бюджетного устрою. Незалежно від цього виділяють два умовних типи побудови центрального бюджету- британський і франко- іспанський, згідно з якими бюджетний процес має свої особливості.
Британський тип передбачає поділ центрального бюджетного фонду на частини. Державний бюджет Великобританії складається з центрального
94
бюджету і національного фонду запозичень, а державний бюджет США - з федерального бюджету і трастових фондів. Центральні бюджети цих країн із правової точки зору являють собою пакет нормативних документів, кожен із яких окремо затверджений парламентом і підписаний главою уряду. Бюджетна практика США передбачає так званий «нульовий метод оцінки кошторисів», суть якого полягає в складанні бюджету без урахування витрат минулого року. Пакет бюджетних документів інколи містить «вбудовані» закони, які стосуються доходів бюджету, що затверджують механізм їх сплати.
Для франко-іспанського типу характерним є прийняття та виконання загального закону про державний бюджет, який парламент розглядає, обговорює і затверджує в цілому, а також наявність позабюджетних коштів, котрі є державними, але не входять до складу державного бюджету. У Франції існує центральний бюджет, приєднані бюджети різних державних організацій та спеціальні рахунки казначейства. Схожу побудову державного бюджету обрала для себе і Україна .
» следующая страница »
1 ... 45 46 47 48 49 5051 52 53 54 55 ... 256