Бюджетне регулювання в економічній літературі визначається як «система перерозподілу коштів між бюджетами, що полягає в передачі частини фінансових ресурсів бюджетів вищих рівнів бюджетам нижчих рівнів із метою збалансування» [18, с. 19]. Останніми роками з’явився термін «регулювання міжбюджетних відносин». Міжбюджетні відносини являють собою внутрішні бюджетні потоки, які відображають перерозподіл доходів і видатків між бюджетами. Тому використання терміна «регулювання міжбюджетних відносин” є коректнішим для характеристики процесу регламентування
35
відносин, які складаються між органами влади й управління різних рівнів у бюджетній системі.
Бюджетний механізм взаємопов’ язаний з фінансовим механізмом суб’ єктів господарювання в розрізі функціонування фінансових ресурсів у різних сферах і галузях народного господарства. Він упорядковує не тільки бюджетні потоки, а й оптимізує функціонування тих ресурсів, що перерозподіляються між різними економічними суб’єктами згідно з цілями реалізації єдиної фінансової політики, спрямованої на стабільний економічний розвиток держави і соціальний захист населення. Його ефективне функціонування сприяє оптимальному співвідношенню в процесі перерозподілу фінансових ресурсів між бюджетом і суб’єктами господарювання щодо створення централізованих і децентралізованих грошових фондів, від чого залежать кількісні та якісні параметри соціально-економічних явищ у суспільстві та кінцеві результати діяльності суб’ єктів народного господарства. За допомогою бюджетного механізму формуються умови, сприятливі для розширеного відтворення фінансових ресурсів у всіх сферах економіки та досягнення стабільності й ефективності фінансової системи.
Реалізація соціально спрямованого бюджету об’ єктивно потребує більшого фінансування з бюджетів областей відповідних видатків (наприклад, інтереси регіону, у якому переважають пенсіонери, відрізняються від інтересів регіону з високим процентом дітей). Суттєвими є відмінності у фінансових потребах адміністративно-територіальних одиниць різного рівня (наприклад, великі міста, які потребують значних поточних витрат на утримання об’єктів соціальної інфраструктури, та села, які мають потребу в інвестиціях і у створенні такої інфраструктури). Соціальна орієнтованість бюджету практично може бути реалізована за умови максимального наближення бюджетних послуг до громадян, тобто шляхом передачі права вирішувати відповідні питання тому рівню державної влади, на якому можна найкраще врахувати інтереси населення. Розширення самостійності місцевих органів влади є реальним шляхом зростання суспільного добробуту.
Добробут суспільства залежить також від правильного регулювання міжбюджетних відносин. Бюджетне регулювання - це процес збалансування доходів та видатків бюджетів різних рівнів, що входять до бюджетної системи. Для зростання суспільного добробуту необхідно оптимізувати розподіл
фінансових ресурсів через бюджетний механізм при наданні суспільних благ і послуг. Ефективний бюджетний механізм забезпечить раціональний розподіл ресурсів для задоволення потреб суспільства [14, с. 32].
Правове забезпечення бюджетного механізму ґрунтується на окремих статтях Конституції України, Бюджетному кодексі України (додаток А), Законі України «Про систему оподаткування України» [6]. Щорічним законом України про Державний бюджет України визначаються видатки держави на загальнодержавні потреби, їхній розмір і цільове спрямування.
Контрольні питання
1. Розкрийте історичні передумови появи поняття «бюджет».
2. Охарактеризуйте економічне значення бюджету та визначте його роль у суспільстві.
3. Окресліть специфічні ознаки бюджетних відносин.
» следующая страница »
1 ... 13 14 15 16 17 1819 20 21 22 23 ... 256