4) будівництво житла для військовослужбовців;
5) фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;
6) інші видатки в галузі оборони: забезпечення участі у міжнародних миротворчих заходах; утримання науково-координаційного центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас; утримання Головної військової інспекції; фінансування заходів щодо ліквідації стратегічних озброєнь; фінансування підготовки призовників для Збройних Сил України та інших військових формувань у навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України; забезпечення оборонних видатків за рахунок надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, майна, передачі в оренду основних фондів Збройних Сил України та інших військових формувань, а також за виконані ними роботи та надані послуги [1].
Фінансування оборони - це забезпечення фінансовими ресурсами Збройних Сил України згідно з кошторисом видатків Міністерства оборони України на рік.
Основним принципом фінансування оборони є норми грошових витрат.
Особливості в кошторисах витрат на оборону вимагають і особливого контролю. Контроль за використанням грошових коштів та матеріальних цінностей провадять фінансові органи частин і фінансове управління Міністерства оборони України [2].
Фінансування видатків на оборону здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України в обсягах, розмір яких визначається щорічно законом України про Державний бюджет України.
Фінансування оборони залежить від прийнятої воєнної доктрини. Виділяють три основні її типи:
1. Повна відмова від військових видатків.
2. Створення могутньої воєнної супердержави.
3. Фінансування оборони за принципом мінімальної достатності.
В Україні, яка відмовилась від ядерного арсеналу, фінансування здійснюється за третім типом.
Видатки здійснюються в межах сум, затверджених у державному бюджеті через систему головних розпорядників бюджетних коштів [7].
Утримання армійських частин здійснюється на основі кошторису. Основні статті видатків - грошове утримання військовослужбовців та заробітна плата вільнонайманих.
Планування цих видатків здійснюється за загальноприйнятою методикою: кількість посад множиться на середній розмір грошового утримання чи ставку. Кількість посад визначається кількістю військових підрозділів (взводів, рот, батальйонів і т. ін.). Розмір грошового утримання залежить від двох основних чинників - посади та військового звання. Додатково встановлюється надбавка за вислугу років.
Важливе місце в кошторисі займають видатки на утримання військово - службовців - харчування, обмундирування, витрати на проведення бойової підготовки (навчання, стрільби, польоти).
Фінансування придбання озброєння та військової техніки визначаться потребами, пов’язаними з постійною заміною техніки і озброєння в зв’язку із закінченням термінів експлуатації та моральним старінням [6].
Динаміка видатків на оборону та їх частка у валовому внутрішньому продукті й у видатках зведеного бюджету подана в табл. 10.1.
Таблиця 10.1
Динаміка видатків на оборону
|
Показники |
1996 р. |
1997 р. |
1998 р. |
1999 р. |
2000 р. |
|
Видатки на національну оборону, тис. грн |
1253,2 |
1803,6 |
1418,6 |
1557,9 |
2297,8 |
|
Частка видатків на оборону у: - ВВП, % |
1,5 |
2,0 |
1,4 |
1,2 |
1,3 |
|
- зведеному бюджеті, % |
4,6
» следующая страница » |