Однією з головних проблем реалізації політики підтримки малого підприємництва в Україні є дефіцит фінансових ресурсів, які можуть бути спрямовані на розвиток цього сектору економіки. Тому в проекті Національної програми сприяння розвиткові малого підприємництва вказується на необхідність пошуку нових форм фінансування підприємницької діяльності, передусім за рахунок можливостей суб’єктів малого підприємництва, які розвиваються ефективно. Характерною рисою програми є прагнення більшою мірою використовувати як інструмент підтримки не бюджет, а авторитет держави та законотворчу спроможність, тобто виключне право держави за допомогою комплексу законодавчих і економічних важелів створювати для ринкових суб’єктів стимули працювати у напрямах, які вважаються корисними для суспільства. Тим більше, що реалізація значної частини заходів, котрі передбачає програма, потребує головним чином законодавчої та інформаційно- пояснювальної підтримки з боку держави, а не значних витрат бюджетних коштів.
У напрямі фінансової, кредитної та інвестиційної підтримки малого підприємництва програмою передбачається проведення заходів:
• створення умов для застосування лізингових відносин із метою зниження витрат малих підприємств на придбання засобів виробництва, технологій, нарощування обсягів збуту виготовленої продукції; створення мережі регіональних лізингових компаній та агенцій із залученням іноземних інвестицій;
• формування системи фінансової, кредитної та інвестиційної підтримки у формі мережі регіональних кредитно-гарантійних установ;
• впровадження механізму венчурного фінансування;
• створення належних умов для розвитку технопарків.
Таким чином, в Україні закладено основи системи фінансової підтримки малого підприємництва. Але механізм такої системи має надто слабке практичне відображення, яке не спроможне змінити ситуацію у сфері малого підприємництва на краще. Для отримання суттєвого результату на практиці необхідно провести реальні реформи. Це одне із завдань держави, яка повинна 190
змінити свій статус із кредитора та спонсора окремих одиниць суб’єктів малого підприємництва на роль стимулятора, регулятора та контролера у справі сприяння розвитку малого підприємництва.
8.6. Видатки на науково-дослідні роботи
Роль науки в XXI ст. значно підвищується. Провідні держави світу виділяють із державного бюджету на її розвиток дедалі більші кошти. Крім того, чималі капіталовкладення у наукові дослідження роблять компанії та фірми [18, с. 399]. Наука стає безпосередньо виробничою силою, головною умовою розвитку науково-технічного прогресу та зростання на його основі ефективності суспільного виробництва. Розширення масштабів створення, освоєння і впровадження у виробництво нової високоефективної техніки й технологій забезпечує зростання продуктивності праці, зниження матеріало- і енергоємності, поліпшення якості продукції [16, с. 370]. Підвищується роль науки у забезпеченні стабільності економіки, її ефективності, зміцненні економічної могутності і незалежності держави [14, с. 233].
Для цього суспільство повинно вкладати значні кошти у наукові розробки та програми, сприяти прискоренню впровадження наукових досліджень у виробництво, оскільки від рівня розвитку науки, розширення масштабів науково-технічного прогресу залежить зростання обсягів виробництва, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, зниження затрат на її виробництво, підвищення економічної активності у державі, що в кінцевому підсумку сприятиме підвищенню життєвого рівня населення.
На рис. 8.9. представлена динаміка змін фінансування науково-дослідних робіт [20, 4]. Зростання видатків державного бюджету на наукову та науково- технічну діяльність на 2008 р. передбачаються у сумі 4120,4 млн грн, що на 25,9 відсотка більше запланованих на 2007 р.
» следующая страница »
1 ... 100 101 102 103 104 105106 107 108 109 110 ... 256