Бухгалтерський облік у документах

Визнання та первинна оцінка запасів

5.           Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

6.          Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

—           сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цін­ності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

—           незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вуз­лів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

—           готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

—           товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються під­приємством з метою подальшого продажу;

—          малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше од­ного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

—           молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом).

7.          Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

8.          Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за пер­винною вартістю.

9.          Первинною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

—          сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням не­прямих податків;

—          сум ввізного мита;

—          сум непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

—           транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Транспорт­но-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних запасів або загальною сумою ві­дображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіля­ється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно- заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно- заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку за­пасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно- заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 48 49 50 51 52 5354 55 56 57 58  ... 500