Біржова справа

У середні віки, що характеризувались розпадом звичних зв’язків і поділом ринку, з’являються спочатку дрібні, а потім і більші за розмі­ром ярмарки, про скликання яких попередньо повідомляли і точно ви­значали час і місце їх проведення. Регіональні ярмарки організовували купці, ремісники з допомогою феодальних управителів. “Люди із запо­рошеними ступнями” — негоціанти, мандрівні комерсанти, що готували умови для концентрації великих партій товарів - були прообразом бро- керів-приймальників замовлень, чиї контори та фірми сьогодні розташо­вані в місцях економічної активності у будь-якому куточку земної кулі.

Так виникає поняття організованого ринку - тобто впорядкованого ринку, який характеризується такими ознаками (рис. 1.1):

■   наявність організації, яка керує ринком;

■   концентрація попиту і пропозиції в просторі та часі;

■   наявність правил торгівлі щодо укладання угод і розрахунків за ними;

■   регулювання з боку держави та саморегулювання.

§ 1.2. Суть біржі та її економічна природа

Найважливішими рисами середньовічної яр­марки, що збереглися й у сучасній комерційній діяльності, були принципи саморегулювання та арбітражу, а також формалізовані торговельні процеси. У середньовічній Англії законодавство визначало стандарти (правила, вимоги) поведін­ки, що влаштовували місцеву владу. Ці вимоги були мінімальними, але вони становили основу загальноприйнятої практики оформлення угод, торговельних рахунків, фрахтових, складських розписок і квитанцій, акредитивів, актів про передачу та інших торговельних документів.

Усі ці атрибути сприяли організації бірж. Суперечки і конфліктні ситуації розглядав ярмарковий суд або суд “людей із запорошеними сто­пами”, так званий арбітраж. З розвитком міст регіональні ярмарки втра­тили своє значення. Виникли спеціалізовані торговельні центри, своє­рідні гуртові магазини, які отримали назву “бурса”. За звичай вони розташовувалися у готелях або чайних закладах, а потім перебазува­лися на постійне місце в спеціальні споруди.

Але це не була проста заміна приміщень. Суттєво змінився торго­вельний процес, тобто метод поєднання попиту та пропозиції, зведення покупця з продавцем. У найпростішій формі ринкової торгівлі, що нази­валася базаром, процес був організований у елементарний спосіб: про­давці з одним або кількома товарами чекають покупців, які обходять ряди і знаходять потрібну річ. Попит таким способом зустрічається з пропозицією. Базар — справді зародкова форма вільної торгівлі, вона вижила навіть у період соціалізму.

Торгові ряди у дореволюційній Росії функціонували як стихійно організований ринок. На гуртових ярмарках торгували великими партія­ми товарів за взірцями. Багаторазове збільшення операцій перетворило ярмарок на біржові структури, постійні торговельні місця.

Порівняно з ярмарком, який покладається на екстенсивне охоплення розгалуженою пропозицією потоку попиту, що рухається, біржа є інтен­сивним потоком, своєрідним поєднанням попиту і пропозиції. Вони пере­бувають у безпосередній близькості і змінюють одне одного. В ідеалі біржа — це ринок, на якому продавець і покупець не залишаються без угод. Придбавши один товар, можна тут же продати інший і так далі.

Тобто біржа з самого початку свого зародження є організованою тор­гівлею, її створювала особлива організація, яка отримала назву “біржа”. Торговці сировинними товарами, зокрема сільськогосподарськими, не могли вдовольнитися періодичними зібраннями на ярмарках. Підвищена цінова нестабільність впродовж року призводила до масових банкрутств фермерів, плантаторів, землевласників, елеваторників, переробних фірм і гуртових торговців. Саме ці учасники товарних ринків були зацікав­лені в організації постійно діючої торгівлі, де можна було щодня знати поточні ціни. Головна причина виникнення бірж - розвиток масового виробництва, для якого потрібен ринок, здатний реалізувати значні пар­тії товару на регулярній основі, виходячи із реального співвідношення попиту та пропозиції. Від ярмарку біржу відрізняла форма торгівлі: пуб­лічні торги, які відбувалися у визначений час, у конкретному приміщенні.

 

« Содержание


 ...  8  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я