Біржова справа

Проекти вказаних документів мають вноситися спільно названими організаціями, але сьогодні так не робиться. Без узгоджених законодав­чих актів швидкого та ефективного розвитку ринку ф’ючерсів, особливо товарних, пов’язаних з гарантійними внесками, годі й сподіватися. А без ф’ючерсного ринку не буде нормально функціонувати повноцінний ринок взагалі.

Становлення ф’ ючерсного ринку сировини органічно пов’ язується з розвитком ф’ ючерсного ринку іноземної валюти, кредитних ресурсів, цінних паперів.

Міжбанківська валютна біржа крім інтенсивного впровадження саме ф’ючерсних контрактів на валюту переходить до торгівлі державними короткостроковими облігаціями, акціями, ф’ючерсами та опціонами.

Повчальним є досвід становлення ф’ючерсного ринку Росії. Як свід­чить світова практика, і російська зокрема, ліквідний ф’ ючерсний ринок може виникнути лише на базі розвинутого ринку реального товару. Тому і в Росії, і в Україні найбільш перспективним є впровадження стро­кового контракту на державні короткострокові облігації внутрішньої та зовнішньої позик, відсоткову ставку розміщення банківських кредитів та на окремі ліквідні акції, як РАО ЄС.

У Росії предметом контракту до фінансової кризи 1998 р. був курс державної короткострокової облігації за три та шестимісячними коротко­строковими облігаціям Міністерства фінансів Російської Федерації, який фіксувався на первинному аукціоні їх розміщенням у місяці, відповід­ному місяцеві поставки за ф’ ючерсом. Основою іншого контракту була відсоткова ставка на 90-денні та 30-денні міжбанківські кредити на суму 1G млн. рублів (Moskow Interbank Offered Rate). Московська між- банківська ставка з надання кредитів розраховується Інформаційним консорціумом, створеним під егідою Центрального банку Росії на основі ставок найбільших комерційних банків.

Як було вказано вище аналогічні контракти розпочали запроваджу­вати і в Україні, що додасть стабільності ринкам грошей та державних облігацій. І головну роль тут має відіграти Національний банк, без участі якого в ролі агента цього ринку справа з місця не зрушиться. Спроби біржовиків Дніпропетровська у 1994-1996 рр., Києва у 1996-1998 рр. самостійно впровадити ф’ючерсні контракти без активної допомоги НБУ фінансовим ринком не сприймаються. Натомість, великі комер­ційні банки, в першу чергу “Приватбанк”, розпочали співпрацю з про­відними біржами світу, а саме CME, EURONEXT'LIFFE, з укладення валютних ф’ ючерсних контрактів.

Для великих підприємств, промислово-фінансових груп, фінансових менеджерів, які ведуть розрахунки за значними зовнішньоекономічними контрактами, укладення таких операцій є життєво необхідним. Крім того, всі вони повинні мати засоби отримання найоперативнішої інформації: комп’ютерні мережі, електронну пошту, Інтернет та відомі економічні видання. Тільки так можна сміливо виконувати хеджеві валютні опера­ції, купуючи та продаючи валюту за ф’ючерсними й опціонними контр­актами для страхування реальних валютних розрахунків.

Ринок фінансових ф’ючерсів та опціонів України має розвиватися у двох напрямах:

впровадження у біржову практику на міжбанківському валютному ринку власних фінансових інструментів, ф’ючерсів і валюти, державних цін­них паперів;

безпосередня участь українських інвесторів у міжнародних ф’ючерсних ринках через укладення угод на провідних ф’ючерсних біржах світу.

Обидва напрями, доповнюючи один одного, допоможуть сформувати в Україні вкрай необхідний ринок похідних фінансових інструментів та вертикально структурувати фінансовий ринок в цілому.

Перші ґрунтовні кроки у цьому напрямі зроблено через прийняття відповідних указів Президентом України та концепцій розвитку товар­них біржових ринків[172]. Концепція організації біржового сільськогоспо­дарського ринку спрямована на вирішення таких завдань:

 

« Содержание


 ...  329  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я