вони відіграли вирішальну роль для успішного розвитку біржової торгівлі. До кінця ХІХ-го ст. ф’ючерсні контракти вдосконалювались, стан- дартизовувались, розроблялися правила торгів. У цей же період сформувалася система клірингових розрахунків та процедура доставки товарів.
Саме завдяки поширенню ф’ючерсів на біржу прийшли спекулянти - особи, які прямо не зв’язані з виробництвом та торгівлею. Це були люди, що бажали за допомогою біржі ризикнути і збільшити свої доходи від основної роботи: юристи, лікарі, службовці. Вони використали суттєву різницю між ф’ючерсним контрактом і форвардним, а саме можливість його погашення (ліквідації) шляхом зустрічної (офсетної) угоди — купівлі проданого контракту або продажу купленого на той же місяць поставки.
При правильному прогнозуванні зміни ціни контракту можна було отримати суттєвий дохід, який приваблював спекулянтів. Вони почали відігравати одну з найважливіших ролей на біржі, завдяки їм збільшився приплив капіталу, зменшилися цінові коливання.
Питання біржової спекуляції надзвичайно актуальне, неоднозначно трактується у вітчизняній економічній літературі, тому в одному з розділів підручника спробуємо проаналізувати це явище і обґрунтувати доцільність його впровадження на біржовому ринку України.
Наприкінці ХІХ-го - початку ХХ-го ст. кількість товарних та фондових бірж зростає. Формується асортимент біржових товарів, широко котируються контракти на м’ясо, зерно, каву, бавовну, срібло, золото, нафту, ліс тощо.
З руйнацією Бреттон-Вудської системи міжнародні фінансисти відчули гостру необхідність виробити механізм страхування цінових коливань, пов’язаних зі змінами курсів іноземних валют. На ринку ф’ючерс- них контрактів з’являються фінансові інструменти, а саме: відсоткові ставки за кредити, векселі, облігації, акції, індекси акцій фондових бірж. З 80-х років ХХ-го ст. до біржової практики додаються ще й опціони.
Усе це відчутно змінює характер біржової торгівлі. На біржі, крім спекулянтів, з’являються хеджери, які намагаються застрахувати капітали та інвестиції своїх клієнтів від можливих втрат на фінансових ринках. Ф’ ючерсний ринок дає роботу величезній армії професіоналів, а всьому населенню - найоперативнішу інформацію щодо прогнозних ринкових цін, яка суттєво знижує ціновий ризик, допомагає захистити від інфляції доходи бізнесу і заощадження населення.
В кінці ХХ-го на початку ХХІ-го століття обсяги ф’ючерсної торгівлі різко зростають, з’ являються нові нетрадиційні контракти, такі як ф’ючерси на погоду, ф’ючерси на свопи тощо, які дозволяють страхувати погодні та екологічні ризики.
Дореволюційна Росія надзвичайно важко сприймала біржу. Гострої потреби у цьому інституті тут не було до ХУІІІ-го ст. У 1703 р. цар Петро Перший, подорожуючи Голландією під виглядом майстрового, відвідав Амстердамську товарну біржу, що вразила його своїм розмахом. За його наказом через два роки у Санкт-Петербурзі на Васильєвському острові було збудовано величну споруду для першої російської біржі. Іноземне походження та державний характер першої в Росії біржі визначили її долю. На ній котирувалися товарні векселі державних мануфактур, спеціально заснованих для потреб армії та флоту.
§ 2.2.
Розвиток бірж у дореволюційній Росії
У Регламенті для головного магістра, який написав Петро Перший, всім портовим, губернським та іншим містам було наказано будувати біржі і купців змусити використовувати їх. Однак, призвичаєні залагоджувати свої торговельні справи на значних за розмірами ярмарках купці ігнорували біржу. Після смерті царя-реформатора Санкт-Петербурзька біржа, одна на всю Російську імперію, проіснувала понад сто років. Реальних економічних передумов для розвитку біржової торгівлі не було, а пряме копіювання іноземних форм явно не враховувало самобутності господарського середовища колишньої Росії. То був час розквіту дрібногуртових ярмарків. Товарний ринок у Росії розвивався значно повільніше, ніж в інших країнах, внаслідок чого російське село традиційно потерпало. І лише після промислового перевороту у 80 - 90-х роках ХІХ-го ст. у Росії відбувається перший біржовий “бум”, що суттєво прискорює ліквідацію товарного “голоду”.
» следующая страница »
1 ... 13 14 15 16 17 1819 20 21 22 23 ... 384