Медологія синтезу систем управління підприємств споживчої кооперації України

- управління технологіями (у тому числі й інноваційними);

- автоматизованої підтримки прийняття рішень керівництвом;

- управління персоналом.

Підприємства споживчої кооперації в системі економічних відносин за своєю суттю не мають принципових відмінностей від підприємств в інших галузях і сферах господарства України. Але в якісній характе­ристиці, змісті, функціях можна виділити низку особливостей, зумов­лених природою, багатофункціональністю й організаційною побудовою системи споживчої кооперації. Основні з них це:

- наявність комбінованої соціально-економічної системи;

- багатогалузевий і багатоцільовий характер діяльності;

- багатоступеневість і комплексність системи управління;

- демократичність управління власністю і розподілу прибутку;

- специфіка міжгалузевих зв'язків, зовнішньоекономічної діяльності, участь у міжнародному кооперативному русі;

- сприяння соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, органічний (традиційний) зв'язок з сільським господарством;

- специфіка володіння, користування та розпорядження майном споживчих товариств, функціонування на основі самодіяльності пайовиків [5].

На погляд автора, проблеми, які будуть виявлені в процесі синтезу управлінської діяльності підприємств споживчої кооперації, необхідно всебічно вивчити й визначити внутрішню природу управлінських процесів, вплив на них факторів зовнішнього середовища і формалізу­вати виявлені взаємозв' язки та взаємозалежності з подальшою оптимізацією об' єкта управління у цілому з урахуванням особливостей характерних для соціально-економічних систем.

Незалежно від типу, характеру і виду господарської діяльності підприємств споживчої кооперації України [5], обсягів розробок (розробка системи управління у цілому, її підсистеми або окремих завдань удосконалення управління) для синтезу системи управління потрібно використовувати зрозумілі загальні правила організації, проведення й оформлення досліджень.

Аналіз літературних джерел [6-8], автори яких вивчали питання управління підприємствами та системою споживчої кооперації України, дозволяє визначити причини недостатньої ефективності управління. Основні з них це:

- складність використання традиційних методів управління для пошуку оптимального варіанту з множини можливих (наприклад, для прийняття рішень щодо управління ресурсами);

- значна інерційність діючої системи управління щодо підготовки необхідної інформації та прийняття рішень;

- повільність реакції на зовнішні й внутрішні зміни на всіх рівнях управління;

- порушення балансових співвідношень між потребами у ресурсах і їх наявністю, між виробництвом і споживанням, між виробничими потужностями окремих ланок і реальними можливостями виробничих процесів;

- невідповідність між глобальними критеріями оцінки ефективності управління й локальними критеріями для підсистем і ланок у системі управління;

- порушення принципів системності управління, низький рівень впровадження сучасних (ІКТ), відсутність застосування останніх досягнень теорії управління і методів ЕММ.

Вищевказані причини можна усунути за рахунок введення нових (модернізації діючих) систем управління. Аналіз діючої системи управління вимагає витрат матеріально-технологічних засобів, часу, фінансів, залучення кваліфікованих фахівців. Це трудомістка праця, але якісний аналіз існуючої системи управління є тією надійною базою, що дозволить провести синтез систем управління підприємств споживчої кооперації України.

На наш погляд, існує чотири основних передумови проведення синтезу систем управління підприємств споживчої кооперації України:

- з' ясування функцій і завдань, які виконує об' єкт дослідження;

- обстеження організаційної структури підприємства;

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 45 6