У контексті вищеописаних проблем метою даної публікації є дослідження проблем діючої практики кредитування сільськогосподарських підприємств, зокрема фермерських господарств та надання пропозицій щодо удосконалення системи кредитування агропромислового комплексу з врахуванням сучасних умов господарювання.
Ступінь наукового дослідження. Ефективність аграрного сектору економіки та вирішення соціальних проблем села значною мірою залежить від можливостей селян реально отримати кредит на ведення свого господарства. Тому проблема кредитування села є надзвичайно важливою і набуває особливої актуальності в умовах структурної трансформації аграрних відносин. Над її вирішенням працюють багато вітчизняних науковців, зокрема В. Гончаренко, Р. Коковська, Д. Іткін, Н. Славова, А. Рибальченко, П.Т.Саблук, М. Дем'яненко, А. Борщ, Н.М.Єфіменко, О.Непочатенко, О.Малій, О.Шубко та ін.
Виклад основного матеріалу. Для створення нормальних умов виробничо-фінансової діяльності сільського господарства необхідно сформувати ефективний економічний механізм, що є сукупністю методів і форм управління виробництвом на основі використання економічних законів, відносин, що забезпечують розвиток економічної системи. Кожен із складових елементів виконує свою певну функціональну роль, а в сукупності та єдності дій вони забезпечують нормальне функціонування агропромислового виробництва взагалі та досягнення сталих темпів економічного зростання, підвищення результативності господарювання.
У складі економічного механізму особливе місце посідає система кредитних відносин. Об'єктивна необхідність використання кредитних відносин в аграрній сфері економіки пов'язана з особливостями сільськогосподарського виробництва, нерівномірністю руху оборотних фондів підприємств, значними відхиленнями потреби в оборотних засобах від їх фактичної наявності.
Гальмує розвиток системи кредитного обслуговування аграрного сектора економіки неврегульованість таких питань як нерозвиненість ринку землі, що унеможливлює її використання як застави для отримання кредиту, знос основних засобів, тривала процедура отримання банківського кредиту, недоступність малих і середніх підприємств до фінансових послуг, високі відсоткові ставки. Велике значення для розвитку сільськогосподарського виробництва має державна підтримка. Сьогодні її механізм є малоефективним і не дозволяє задовольнити всі потреби аграріїв.
З огляду на низку проблем, актуального значення набуває вирішення проблеми удосконалення кредитних відносин у системі економічного механізму функціонування сільського господарства.
Не менш несприятливою, але іноді неминучою, є практика продажу основних засобів для покриття поточних витрат.
1. Селянське (фермерське) господарство має право відкривати на свій вибір у будь-якій установі банку розрахунковий та інші рахунки, включаючи валютний, вільно розпоряджатися коштами, що є на цих рахунках.
2. Списання коштів із розрахункового рахунку селянського (фермерського) господарства, крім платежів до бюджету, може провадитись тільки з його згодою, або за
рішенням суду, або на підставі виконавчого напису у встановлених законодавством випадках.
Платежі до бюджету вносяться в порядку та строки, які визначаються законодавством України.
3. Селянське (фермерське) господарство має право одержувати в установах банків, у підприємств і в кооперативах позички на підставі укладеного кредитного договору, який визначає умови кредитування.
Селянське (фермерське) господарство одержує кредит під заставу майна, поручительство, гарантію та інші види забезпечення зобов'язань.
Під заставу приймаються приватизована земля, товарно-матеріальні цінності, вироблювана продукція, основні виробничі фонди, а також інше майно позичальника у порядку, встановленому законодавством України.
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7