Ефективне функціонування на ринку всіх суб'єктів господарювання передбачає певну інституціалізацію їхніх відносин, що також відбувається за безпосередньої участі елементів організаційної культури. Інституціалізація передбачає наявність інституціонального ринку, який пропонує систему правил, що належать до різних типів обмінів. Однак до уваги треба брати й неформальні правила, які також істотно впливають на поведінку суб'єктів ринку. В системі маркетингу ці правила найчастіше проявляються в ціноутворенні, в організації рекламної діяльності, в комунікаційних процесах та зв'язках з громадськістю, в післяпродажному обслуговуванні покупців.
Роль ринкових інститутів особливо важлива і, якщо брати до уваги стереотип мислення, присутній у багатьох визначеннях інституту, то шляхом, наприклад, рекламної пропаганди і психологічного навіювання їх можна змінювати на користь зацікавленої сторони. Тут роль рекламних засобів маркетингової стратегії є активною і стимулюючою. Досить часто сумнівним виглядає переоцінювання ролі реклами, оскільки навряд чи за допомогою одних тільки рекламних засобів можна поламати стійкі звички, які також є природою інституції. Отже, у цьому випадку роль реклами буде значно меншою, а інституціональне поле формуватиметься під дією сильніших чинників, зокрема цінностей та ментальних установок.
Концепція соціально орієнтованого маркетингу ґрунтується на використанні категорії часу, тобто енергії часу. Час вимагає вибору найістотнішого відходу від кон'юнктурних речей та переорієнтації маркетингових зусиль на пошуки користі для суспільства. Фактор часу через його стрімкість зумовлює таку рису маркетингу, як мобільність і гнучкість і приводить до інноваційної моделі маркетингу, яка, однак, не повинна суперечити його соціальній спрямованості та відповідати етичному кодексу. Щільність часу спонукає до появи активного інтелекту, синтезуючи його із інтуїтивним мисленням, що значно зменшує або відміняє взагалі період дослідження та пошуку своєї ніші на ринку. Натомість шляхом розвитку внутрішнього бачення підприємства безпомилково визначатимуть свою головну місію та місце на ринку.
Поглиблення інтуїтивного мислення покращить ступеня в еволюційному порядку стратегічного моделювання. Результатом такої трансформації мислення стане нова якість усіх форм матеріального світу, зокрема зміняться функції й структура маркетингу, відпаде потреба в заходах щодо просування товару та його рекламуванні. Поява нових потреб неминуче приведе до появи нових технологій, здатних адекватно їх реалізовувати, тобто, технологій маркетингу, націлених на підтримку й розвиток соціально- духовного сектора суспільства. Оскільки одним із дієвих інструментів маркетингу є паблік рілейшнз, то для успішної реалізації концепції необхідні соціальні програми із оптимізації комунікаційного простору, які б стимулювали ефективну взаємодію всіх учасників ринкового середовища і грунтувалися на засадах цілковитої довіри та співробітництва. Технології паблік
рілейшнз уже сьогодні змінюють свою сферу й об'єкт прикладання, виходячи далеко за межі товару, послуги чи виду діяльності. Призначенням сучасних РК технологій стає конкуренція нецінового характеру, пов'язана, наприклад, із формуванням іміджу, моди, ідеології, ціннісних орієнтацій в сутності цих технологій. У цьому контексті технології антиреклами чи контрреклами абсолютно неприпустимі, а характер впливу на суспільство повинен бути конструктивним і духовно наповненим.
Оскільки на ринку сьогодні домінує не річ, а образ, символ і відповідно зростає частка зайнятих в сфері маркетингу й рекламному бізнесі, то ціна із цеху поступово переходить в маркетинговий відділ, відділ реклами, що зумовлює зростання накладних витрат, але не завжди свідчить про високу якість. Тому в концепції соціально-етичного маркетингу треба виділяти принцип якості як наслідок добросовісності й моральної відповідальності. При цьому принцип якості дії діяльності чи процесу має бути наслідком якості думки як якісного параметра конкурентоспроможності. Якісні параметри концепції соціально-етичного маркетингу є визначальними при формуванні якісних цілей підприємства, серед яких заслуговують на увагу соціальні: піклування про охорону зовнішнього середовища, підтримка освітніх, культурних, спортивних та інших благородних акцій, пропаганда позитивних форм мислення у суспільстві.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67