- Модель "невтручання" влади. Влада не займає активної позиції по відношенню до соціальної політики, що проводиться бізнесом.
- Модель "партнерства", у рамках якої представники влади і бізнесу досягли компромісу.
Функції бізнесу, як правило, є локальнішими і реалізуються на території перебування, а функції влади - глобальнішими і реалізуються на державному, національному рівні. В той же час, реалізація своїх функцій обома суб'єктами і ефективна взаємодія між ними, ведуть до стабільного розвитку суспільства і підвищення добробуту населення. Найбільш ефективною моделлю взаємодії влади і бізнесу є "партнерська", заснована на взаємовигідному обміні ресурсами. У сучасних соціально-економічних умовах вона є найбільш прийнятною, працюючою за принципом "вигідно кожному - вигідно усім".
Бізнес на сьогодні є рушійною силою стабілізації та розвитку економіки і держави, а влада має бути зацікавлена у діалозі та дослухатися до його потреб. Сучасний стан розвитку діалогу залишається складним і суперечливим. Багато чого зроблено, однак цей процес зрушиться тільки завдяки зусиллям, готовності до взаємовідносин усіх учасників, політичній волі органів державної влади та впливових політиків. Тільки шляхом наполегливості, об'єднання і консолідованості зусиль малий та середній бізнес зможе здійснювати реальний вплив на державу та покращити партнерські відносини.
Загалом економічний діалог необхідний для того, щоб, по-перше, бізнес усвідомив той факт, що він є рівноправним партнером побудови майбутнього нації. Це буде спонукати представників бізнесу до ведення чесної професійної діяльності та до кваліфікованих пропозицій щодо побудови державної економічної політики. Подруге, відкритий економічний діалог між владою та бізнесом зменшує ризики ведення бізнесу за рахунок збільшення передбачуваності державної економічної політики як вагомого чинника середовища функціонування бізнесу. По-третє, конструктивний діалог між представниками бізнесу та влади дозволить створити сприятливі умови для розвитку пріоритетних галузей та розробки й запровадження суспільно корисних рішень в економіці через утворення комплексу макроекономічних умов. І останнє, але найбільш важливе для суспільства, соціальне партнерство як невід'ємної елемент економічного діалогу дозволяє встановити договірні відносини з бізнесом стосовно рівня оплати та умов праці, при забезпеченні державою дотримання мінімальних соціальних стандартів [2].
Важливою відмінністю економічного діалогу від багатьох інших засобів підтримки розвитку бізнесу є те, що він не пов'язаний безпосередньо ні з бюджетними, ні з податковими витратами. А з іншого боку, удосконалення інституційного середовища та оптимізація державної економічної політики зможуть
значно покращити ефективність діяльності бізнесу,а це в свою чергу поліпшить якість життя громадян, сприятиме соціальній та політичній стабільності в країні.
Державно-приватні партнерства мають ґрунтуватися на спільних завданнях, об'єднанні ресурсів, розподілі ризиків і винагород. Тому метою подальшого вдосконалення відносин державної влади і бізнесу в Україні має стати пошук необхідних шляхів переформатування партнерства від вузько корпоративного до більш широкого, відкритого і прозорого партнерства.
Державна економічна політика України підпорядкована виключно інтересам великого бізнесу, представники якого працюють в центральних органах влади, що призвело до необмеженої монополізації. Тому одним з напрямків створення сприятливого бізнес-середовища має стати демонополізація управління економікою. Сектор малого та середнього бізнесу має відчувати себе рівноправним партнером у побудові майбутнього. Для цього варто проводити активну конкурентну політику, завершити перебудову судової системи, надавати повний обсяг інформації про стан справ в національній економіці, підвищити якість державних послуг та забезпечити гарантії недоторканості власності для підприємств, які ефективно і легально працюють.
» следующая страница »
1 2 34 5 6