Валютні операції

( Частина сьома статті 13 із змінами, внесеними згідно із Зако­ном N 4496-УІ від 13.03.2012 ) ( Щодо зупинення дії частини сьомої статті 13 див. Декрет N 4-93 від 11.01.93 )

Україна як держава несе відповідальність за дії своїх митних органів згідно із статтею 34 цього Закону.

Стаття 14. Ведення розрахунків та кредитування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:

самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономіч­них операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відпо­відають міжнародним правилам;

безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній ва­люті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішен­ня у зазначених питаннях;

вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб’єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому ви­мог чинних законів України.

Розрахункове та кредитне обслуговування суб’єктів зовнішньоеко­номічної діяльності здійснюється на території України банком для зов­нішньоекономічної діяльності України і уповноваженими комерційни­ми банківськими та кредитними установами, а також іноземними і міжнародними банками, зареєстрованими у встановленому порядку на території України.

Кредитування зовнішньоекономічних операцій у діючій на території України валюті та в іноземній валюті здійснюється на основі домовле­ності та на умовах, погоджених між кредиторами та одержувачами кре­дитів у кредитних угодах (договорах).

Розрахункові кредити банків, які видаються суб’єктам зовнішньое­кономічної діяльності за спеціальним кредитним (позичковим) рахун­ком у діючій на території України валюті для покриття коштів, що тим­часово вилучаються з обігу, забезпечуються товарно-матеріальними цінностями, розрахунковими, транспортними та/або товаросупровідни­ми документами. Всі інші кредити, крім розрахункових, забезпечуються майном, що належить на праві власності боржнику, та/або його немай- новими правами.

Державне кредитування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та гарантування державою комерційних кредитів, що надаються цим суб’єктам, в Україні здійснюються через банк для зовнішньоекономіч­ної діяльності України та інші уповноважені банки.

Умови державного кредитування та гарантування державою комер­ційних кредитів визначаються кредитними угодами (договорами), що укладаються між відповідними суб’єктами зовнішньоекономічної дія­льності та банком для зовнішньоекономічної діяльності України.

Рішення про надання державних кредитів та гарантій приймається банком для зовнішньоекономічної діяльності України в межах лімітів державного кредитування зовнішньоекономічної діяльності у діючій на території України валюті та в іноземній валюті за поданням суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та за результатами експертної оцінки техніко-економічного обгрунтування об’єкта кредитування та умов окупності кредитів. Банк для зовнішньоекономічної діяльності України повинен повідомити про своє рішення подавця заявки на державний кредит (державну гарантію комерційного кредиту) у місячний строк з дня подання зазначеної заявки. В разі відсутності вищезазначеної екс­пертної оцінки об’єкта кредитування відмова у державному кредиту­ванні (гарантуванні державою комерційного кредиту) суб’єкта зовніш­ньоекономічної діяльності з підстав недоцільності не дозволяється.

Розмір державного кредиту (державної гарантії комерційного креди­ту), що надається у діючій на території України валюті та/або в інозем­ній валюті одному суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності протягом одного року, не може перевищувати 5 процентів від відповідних річних лімітів державного кредитування зовнішньоекономічних операцій.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 382 383 384 385 386 387388 389 390 391 392  ... 418