Вирішення зазначених проблем можливе шляхом моделювання окремих складових системи моніторингу процесів з використанням методів системного аналізу, оптимізаційних методів та методів статистичного управління процесами з урахуванням специфіки діяльності вищого навчального закладу. Так, визначення номінальних значень можна здійснити шляхом моделювання та розв' язування задачі оптимізації функції корисності ключових показників процесу. Невизначеність показників процесів вдається врахувати шляхом уведення до складу моделі стохастичних параметрів. Числові характеристики якісних показників можна отримати шляхом застосування лінгвістичних змінних, а вплив людського фактору - інших нечітких параметрів моделі. Неоднозначність характеристик показників процесу може бути розв' язана з використанням методів багатокритеріальної оптимізації.
Моделювання систем моніторингу процесів ВНЗ.
Процес моделювання системи моніторингу деякого процесу вищого навчального закладу розіб' ємо на наступні етапи.
Етап 1. Формування системи показників процесу. На цьому етапі з множини показників повинні бути обрані саме ті, які реально можуть характеризувати стабільність та ефективність розвитку процесу. Так, наприклад, при аналізі процесу інформаційного забезпечення ВНЗ може бути використаний показник кількості підручників у бібліотеці, але ця кількість, як правило, лише зростає і тому слабо підходить як індикатор управління процесом. Набагато ефективнішим є показник забезпеченості підручниками студентів, кількість яких не є сталою.
Формування системи показників для проведення моніторингу, які найкращим чином будуть характеризувати якість процесу, можливе з використанням одного з трьох підходів:
1) послідовне використання методів статистичного управління процесами [10];
- «мозковий штурм», в ході якого генеруються ідеї щодо можливих показників процесу;
- діаграма Ісікави, яка сприяє встановленню причинно-наслідкових зв'язків між показниками процесу, отриманими під час «мозкового штурму»;
- діаграма Парето, побудова якої допомагає відокремити найбільш значущі причини, що впливають на якість процесу.
2) метод раціонального вибору альтернатив з урахуванням набору ознак [11];
3) метод математичного моделювання, що включає математичну модель багатокритеріальної оптимізації [12] для пошуку компромісного набору ключових показників, який задовольняє декільком критеріям оптимальності.
Результатом виконання першого етапу є множина |y^-^}, що містить t ключових
показників ефективності процесу. Векторне представлення результату пояснюється тим, що оцінювати ефективність процесу потрібно комплексно за всіма ключовими показниками ефективності, тому й треба визначати не поодинокі показники, а їх систему (вектор).
Етап 2. Визначення вагових коефіцієнтів системи ключових показників процесу. Наступним кроком після формування системи ключових показників є визначення їх вагових коефіцієнтів. Оскільки більшість показників процесів важко представити у числовому вираженні, то для ранжування елементів системи ключових показників застосовують експертні оцінки. Тут також можна запропонувати три методики визначення вагових коефіцієнтів:
1) використання моделей лінійного впорядкування [13];
2) метод упорядкування об' єктів за набором ознак [11];
3) розширений метод аналізу ієрархій з груповою оцінкою експертів.
Результатом ранжування ключових показників процесу є вектор w = ( W2,..., wt ) відносних ваг цих показників, причому ^w = 1.
і=1
Етап 3. Визначення номінальних значень показників процесу. На даному етапі повинна вирішуватися задача знаходження оптимальних значень ключових показників процесів. Як уже зазначалося, для абсолютної більшості важливих показників процесів ВНЗ не задано нормативних значень. При цьому, якщо перевірити стабільність процесу ще можливо, то говорити про рівень якості процесу немає ніяких підстав. На жаль, сьогодні в більшості ВНЗ показники контролюються, ґрунтуючись виключно на досвіді керівників процесу. Науково обґрунтований підхід до визначення номінальних значень показників процесу полягає у вирішенні задачі оптимізації функції корисності системи показників із визначеними на попередньому етапі ваговими коефіцієнтами. Окрім відсутності нормативних проблемою також є невизначений характер деяких параметрів, що входять до ресурсних обмежень процесу. Тому найбільш адекватною буде математична модель оптимізації в умовах стохастичної та (або) нечіткої невизначеності. Загальна оптимізаційна модель для визначення цільових значень показників процесу в умовах стохастичної та нечіткої невизначеності представлена в [14]. Результатом виконання третього етапу є вектор х* = ^х*,x2,...,Х*j номінальних значень
» следующая страница »
1 2 3 45 6