а також контроль своєчасної оплати й роботу з дебіторами. Можна виділити наступні переваги факторингу: перетворення дебіторської заборгованості в ліквідні кошти; гнучкі умови оплати; збільшення кількості покупців;зниження ризику неплатежу;підвищення ліквідності, рентабельності, прибутки;можливість одержання кредиту без застави;економія власного капіталу;поліпшення фінансового планування;захист від втрат при несвоєчасній оплаті дебіторів.
У Законі України "Про банки та банківську діяльність" від 20.09.2001 р. № 2740-Ш факторинг визначається як банківська операція, що передбачає придбання банком права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги і взяття на себе ризику виконання таких вимог і приймання платежів [3].
Послугами факторингу в Україні сьогодні користується невеликий відсоток компаній, тому факторинг залишається для українського ринку поки ще екзотичним фінансовим інструментом.
Для факторингових компаній дуже важливо, щоб постачальник продавав свої товари з відстроченням платежу по відкритому рахункові. Це значить, що між постачальником і покупцем є тільки договір купівлі-продажу з відстроченням платежу, але немає ні векселів, ні банківських гарантій, ні акредитивів, які дозволяють банкам застосовувати інструменти торговельного фінансування. Очевидно, що банки зацікавлені в тому, щоб таких договорів купівлі-продажу з відстроченням платежу було як найменше.
У той же час факторинг - одна з давніх форм торговельного кредитування. Дослідники знаходять його ознаки ще в торговельних відносинах у Вавилонськім царстві в епоху пануючи Хамураппи в IV тисячоріччі до нашої ери, а також пізніше - у часи Римської імперії.
У сучасному виді факторинг з'явився в XVII сторіччі у Великобританії, яка вела активну торгівлю зі своїми колоніями. Початок факторингу, як операції поклав створений в Англії Будинок факторів (Houseoffactors). Фактори добре знали товарний ринок країн-колоній, закони й звичаї, так що перед ними вставали завдання пошуку надійних покупців, збереження й збуту товарів, а також наступних інкасацій виторгу.
Але сучасних форм факторинг дотягся саме в Північній Америці в другій половині XIX сторіччя. У сферу своєї діяльності фактори включали також ведення бухгалтерії виробників, внесення авансових платежів за рахунок майбутніх надходжень від контрагентів, надання кредитів для закупівлі сировини й фінансування підприємств. Таким чином, американські фактори почали займатися діяльністю, суміжної з банківської. Ця схема стала настільки популярної в США, що зараз 90% виробників текстилю у своїй діяльності використовують схему факторингу. Сьогодні міжнародна факторингова індустрія активно розвивається, у світі існує близько 1000 факторингових компаній. Більш 60% їхнього обороту припадає на Європу, 22% - на США, 11% - на країни Азії.
В справжній час найбільшою фінансовою асоціацією у світі є асоціація Factors Chain International, яка працює більш ніж 40 років. Члени асоціації здійснюють близько 59% операцій за внутрішнім та 81% за міжнародним факторингом від світових обсягів. У 2009році найкращими факторами світу члени асоціації Factors Chain International були визнані як «Імпорт - фактор року» -Eurofactor AG (Немеччина), «Експорт - фактор - року» - TEB Factorring, а найкращім фактором по підсумкам п'яти років як «Експорт та імпорт - фактор» став DBS Bank (Гонконг). В 2010 році значні темпи розвитку факторингового бізнесу досягли в розвитку експорт - факторинговому ринку: Китай з темпом прирісту - 66%, Тайвань - 57%, Туреччина - 54%, Гонконг - 46%, Греція - 60%. В імпорт -факторинговому бізнесу значних успіхів досягли США, Німеччина, Великобританія та Іспанія вони отримали приріст по обсягам міжнародного дво - факторному факторингу близький до середнього по асоціації Factors Chain International - 46%. При цьому ряд країн досягли ще більш значних темпів: Франція - 84%, Італія - 80%, Тайвань - 78%, Китай - 51%.
» следующая страница »
1 2 34 5 6