Методологічні підходи до аналізу функціонування організацій автомобільного обслуговування

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Як відомо, теоретичною передумовою дослід­ження цього явища є концепція постіндустрі-ального суспільства Д. Белла, в якій відзна­чається, що в економіці постіндустріального суспільства пріоритет перейшов від переваж­ного виробництва товарів до виробництва та надання послуг, для чого необхідною є пере­орієнтація організації всіх виробництв та сис­теми освіти з метою створення умов для підви­щення якості життя [2]. На думку В. Л. Інозем-цева, Т. Н. Софіной та інших учених, дослід­ження природи послуг і тенденцій розвитку цієї сфери дозволяє отримати ключ до розуміння майбутньої цивілізації, подібно до того, як вив­чення суті товару дозволило зрозуміти основні риси сучасної цивілізації [3, 4].

Мета статті

Метою статті є представлення методологічних підходів до аналізу функціонування організацій автомобільного обслуговування.

Виклад основного матеріалу

Специфіка виробництва, споживання і просу­вання послуг дала поштовх до розвитку таких напрямів науково-практичної діяльності, як маркетинг послуг, сервісний менеджмент, ме­неджмент якості, управління взаємовідносина­

ми з клієнтами та ін. Не дивлячись на те, що кожне з них розвивається самостійно, має свою історію, свої наукові школи і наукових лідерів, загальним для всіх цих напрямів є визнання цінності споживача, необхідності орієнтації діяльності організації на задоволення його по­треб. Представляється, що результати дослід­жень в цих областях можуть і повинні знайти застосування в організації автомобільного об­слуговування.

При цьому використання терміну «сервіс» стосовно обслуговування клієнтів автосервісу (споживачів автосервісних послуг) не повинно викликати заперечення тільки тому, що термі­ни «обслуговування» і «сервіс» є синонімами. Можливості термінологічного підходу дозволя­ють не розглядати поняття «сервіс» як прямий переклад з англійської, а вкладати в нього смис­лові відтінки, наприклад, як високий рівень об­слуговування, чи як культурну характеристику соціально-економічного буття, що відрізняєть­ся наднормативним доповненням до послуги (Р. А. Аванесова, В. І. Родіонова, М. В. Удальцо-ва і ін.).

Необхідно відзначити, що вивчення авто-сервісного обслуговування як сервісної діяль­ності дозволяє накреслити перспективи розвит­ку станцій технічного обслуговування, а також вказати на ті проблеми, з якими неминуче до­ведеться стикатися. Розвиток сфери сервісу і підвищення комфортності послуг призводять до посилення вимог користувачів до якості будь-якого обслуговування. Усвідомивши свої права і отримавши їх підтвердження в інших сферах (сфері освіти, медицини, музейно-екскурсійного обслуговування та ін.), люди по­чинають чекати такої ж віддачі від автомобіль­ного сервісу.

Важливо відзначити, що орієнтація станцій технічного обслуговування автомобілів на сер­вісний розвиток припускає створення умов, спрямованих на досягнення споживчої задово­леності, а не надання користувачам додаткових послуг на платній основі.

Вивчення проблеми

Базовою передумовою для становлення сервіс­ної діяльності як об'єкту наукового досліджен­ня послужила теорія постіндустріального і інформаційного суспільства, яка розвивається в працях Д. Бела, А. Тоффлера, І. Масуди, Ф. Уебстера, В. Л. Іноземцева. Теоретичною ос­новою постіндустріального суспільства висту­пає інформаційна економіка, розглянута в пра­цях Ф. Махлупа, У. Пората, І. І. Родіонова, Т. П. Ніколаєвої.

У основі організації автосервісного обслу­говування лежить вивчення дій і потреб спо­живачів. Теоретичні і методичні проблеми вив­чення потреб відбиті в роботах А. У. Соколова, Д. Е. Шехуріна, Т. Н. Колтипіной, 3. Л. Шапі-

ро.

Таким чином, в літературі представлені ок­ремі аспекти теми, що цікавить нас, проте відсутні роботи щодо організації автосервісно-го обслуговування, які комплексно розкрива­ють специфіку сервісної діяльності.

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я