Нова пенсійна система в Україні передбачає створення трьох рівнів, а саме - солідарної системи (першого рівня), обов' язкової накопичувальної системи (другого рівня) та недержавного добровільного пенсійного забезпечення (третього рівня).
Перший рівень пенсійного страхування — це обов' язкова державна солідарна система визначених виплат, що базується на засадах солідарності і субсидування і має на меті замістити частину втраченого доходу її учасникам залежно від розміру заробітку і сплачених внесків.
Другий рівень пенсійного страхування базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб і є обов' язковою накопичувальною системою з певними внесками, запровадження якої планується, починаючи з 2009 року. Верховна Рада у 1 читанні прийняла проект Закону України «Про запровадження накопичувальної системи загально-обов' язкового державного пенсійного страхування та внесення змін до деяких законодавчих актів України» (р.н. 2854 від 29.12.06 р.) [2].
Недержавне пенсійне забезпечення передбачає добровільні додаткові пенсійні заощадження в банківських установах, недержавних пенсійних фондах та страхових організаціях.
Зазначимо, що з прийняттям 9 липня 2003 р. ВР Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» в державі відбулася не тільки реформа системи пенсійного забезпечення, а й було дано суттєвий поштовх інституційним змінам на ринку фінансових послуг.
З 1 січня 2004 року недержавне пенсійне забезпечення в Україні здійснюється:
- пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів відповідно до Закону;
- страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до цього Закону та законодавства про страхування;
- банківськими установами відповідно до Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення» та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів
фізичних осіб, що встановлюється згідно з Законом. 11 вересня 2007 р. набрало чинності рішення адміністративної ради Фонду гарантування фізичних осіб від 14 серпня 2007 р. № 4 "Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами", яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 31 серпня за № 1002/14269. Згідно з вищезазначеним рішенням Фонд гарантує кожному вкладнику банків - учасників Фонду (тимчасових учасників, якщо вклад був залучений до моменту переведення банку до цієї категорії) відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, у розмірі загальної суми вкладів в одному банку, але не більше 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників банками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.
Недержавний пенсійний фонд (НПФ) - юридична особа, створена у відповідності до Закону [3] і є неприбутковою організацією (непідприємниць-ким товариством), функціонує і проводить свою діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам фонду у визначеному законодавством порядку. Недержавні пенсійні фонди за видами поділяються на відкриті, корпоративні і професійні.
Виключним видом діяльності НПФ є недержавне пенсійне забезпечення, що включає:
- акумулювання пенсійних внесків та їх інвестування;
» следующая страница »
1 2 34 5 6