Таким чином, пошук і уточнення оптимальної схеми ремонтного обслуговування будівлі повинен бути перспективним і безперервним. Перспектива повинна включатися в розрахунки для обґрунтування першочергових РРЗ, і тільки ці першочергові рішення варто розглядати як реальні, прийняті до розгляду економічні рекомендації. Після закінчення терміну дії цих економічних рекомендацій варто знову розробити перспективну схему ремонтного обслуговування будинку та з цієї схеми використовувати знову тільки рекомендації на найближчий період. Разом з тим, пошук оптимальної схеми ремонтного обслуговування будинку повинен будуватися на основі, по можливості, більш повного вивчення передісторії його експлуатації - фактично реалізованої схеми ремонтного обслуговування будинку, і періодичного уточнення технічного стану незмінюваних конструктивних елементів.
В умовах відсутності надійного методичного апарату пошуку оптимальних схем ремонтного обслуговування будинків з порушеною періодичністю капітальних ремонтів, при розв' язанні практичних завдань, на наш погляд, доцільно розглядати, в якості оптимальних, нормативні схеми. Дійсно, державна економічна політика в сфері експлуатації житлового фонду, як головна мета, декларує виконання й перевиконання нормативних термінів служби житлових будинків шляхом поетапного впровадження системи ПВР [4]. При цьому метою всіх проміжних підтримуючих ремонтних заходів щодо будинку з порушеною періодичністю капітальних ремонтів є покрокове наближення до нормативної схеми ремонтів, які найбільш ефективно забезпечують нормативний термін служби будинку. Отже, в оптимальних схемах ремонтного обслуговування будинків, використовуваних для рішення практичних завдань планування капітальних ремонтів, можна зневажити обліком проміжних (підтримуючих) ремонтів у силу їх вторинності. Ця обставина дозволить у ході подальших досліджень по розвитку методології формування інвестиційних програм капітального ремонту й реконструкції житлової забудови обмежити розгляд повної номенклатури операцій ремонтного характеру тільки капітальним ремонтом і реконструкцією.
Відхилення фактичних строків капітальних ремонтів від нормативних, як було показано вище, носить масовий характер. Очевидно, що чим далі будуть відхилятися строки й обсяги РРЗ від первісної нормативної схеми ремонтного обслуговування, тим менш ефективними будуть їхні результати.
Зниження ефективності РРЗ у соціальному аспекті виражається в погіршенні умов проживання громадян при недотриманні нормативного строку постановки житлового будинку на капітальний ремонт. В економічному аспекті зниження ефективності РРЗ при їхньому несвоєчасному проведенні виражається у вигляді:
- збільшення поточних експлуатаційних витрат (усунення аварій і відмов систем життєзабезпечення, виконання підтримуючих ремонтів тощо);
- недовикористання експлуатаційного ресурсу зі змінюваних конструктивних елементів (замінених у ході підтримуючих ремонтів) при постановці будинку на капітальний ремонт або при його зносі;
- недовикористання експлуатаційного ресурсу незмінюваних конструктивних елементів при знесенні будинку до досягнення нормативного строку експлуатації через несвоєчасне проведення (пропуску) капітальних ремонтів.
Перераховані негативні економічні наслідки несвоєчасно проведених РРЗ у сумі представляють економічні втрати минулої й майбутньої праці. У плані їхньої кількісної оцінки можна в першому наближенні сказати, що вони є похідною від порушення нормативних строків РРЗ [5].
На основі уточнених принципів економічного функціонування житлових будівель сформульована концепція формування інвестиційних програм капітального ремонту і реконструкції житлового фонду. В основу концепції покладений принцип забезпечення максимально можливої адекватності інвестиційних впливів внутрішній логіці оптимальних схем експлуатації будинків, що склалися до початку планового періоду.
» следующая страница »
1 2 3 45 6