Під час створення інформаційної бази економічного аналізу кадрового забезпечення фінансово-кредитних установ слід створити описову модель, яка б визначала потоки, канали проходження аналітичної інформації, способи її обробки та процедуру документального оформлення. При цьому інформаційне забезпечення має бути таким, що грунтується на завданнях, оптимально необхідних для вирішення поставлених завдань. Також воно вважається найбільш ефективним, за умови формування його на базі концепції банку даних, забезпечення інтеграції інформації, комплексного та багаторазового використання, не опрацьовуючи і не дублюючи її.
Організація інформаційних масивів про трудові ресурси та роботу з ними у банку даних визначається їх взаємозв'язком, який відображає інформаційну модель об'єкта, і потребами ефективного доступу до масивів при різних запитах на видачу й оброблення необхідної інформації.
З метою виявлення причин відхилень від запланованих показників, для поглиблення результатів економічного аналізу, використовуються дані регістрів бухгалтерського обліку, первинних і зведених документів. Так, за даними регістрів бухгалтерського обліку та доданих до них документів можна вивчити причини перевитрачання трудових ресурсів, доцільність і ефективність ведення певної кадрової політики.
Цінність економічної інформації про забезпеченість персоналом фінансово-кредитної установи може розглядатися у споживчому і економічному аспектах. Перший визначається корисністю для користувачів, другий - вартістю витрат на її отримання. Значущість відомостей випливає із розміру економічного ефекту функціонування об' єкту управління, викликаним її споживчою вартістю. Важливою передумовою визнання інформації про кадрове забезпечення банку потрібною є її користь під час прийняття рішень. Для забезпечення цієї вимоги інформація повинна бути зрозумілою, доречною, достовірною, а також відповідати ідеї стандартизації та уніфікації.
Використовуючи інформацію слід забезпечувати її комплексність, формування за єдиними ознаками із можливістю групування, перегрупування та опрацювання за допомогою інформаційних систем і технологій, доступність для сприйняття тощо [3, 15, 2, 5].
Міра граничної корисності інформаційного забезпечення аналізу кадрового забезпечення фінансово-кредитних установ залежить від відповідності її наповненості інформаційним потребам зовнішніх і внутрішніх користувачів користувачів.
Виражаючи загальну величину інформаційної бази як І
° = І 8і ,
і = 1
а загальну сукупність інформації для задоволення потреб всіх сегментів споживачів за всіма інформаційними напрямами я к
м = £ £ £ т- - ,
і=1 }=1 а =1
то ступінь відхилення інформаційних потреб споживачів від наповненості інформаційного фонду виглядатиме як м
Наближення V до нуля свідчитиме про високий рівень інформаційного забезпечення, тобто відповідність інформаційним потребам для проведення ґрунтовного та об' єктивного аналізу кадрового забезпечення фінансово-кредитних установ [3].
Стан об'єкта, що аналізується, причинно-наслідкові зв'язки між процесами і подіями змінюються під впливом активно діючих причин, які самі не визначають наслідки. Саме умови, за яких діє причина, визначають зміни у досліджуваного об'єкта [8].
Проте умови функціонування системи персоналу в банку відіграють пасивну роль, вони визначають спосіб дії причин, що виникають внаслідок роботи персоналу, але активно не викликають наслідок. Необхідне органічне поєднання причин і умов, що називаються факторами для виникнення наслідку Фактори - це активно діючі за певних умов сили, що викликають позитивні або негативні зміни в стані об' єкта, який аналізується, або в кінцевому результаті певного виду діяльності.
» следующая страница »
1 2 3 45 6