Міжрегіональна асиметрія формування доходів населення України, їх диференціація та резерви зростання
В.С. Заяць. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
The
subject matter of population income asymmetry formation and its differentiation
have been disclosed in the article; the estimation of indexes of aggregate
population income asymmetry in regions of Ukraine, as well as their grouping,
have been realized; causes of its formation have been determined; the reserves
of possible ways of population income growing in the context of tasks of
national economics stabilization have been determined.
Постановка проблеми. Регіональний економічний простір створює принципово різні, асиметричні умови формування сукупних доходів і ресурсів домогосподарств країни, а, отже, об'єктивно обумовлює істотну диференціацію населення за цими параметрами. З метою забезпечення усталеного і гармонійного регіонального розвитку та переходу на нову траєкторію необхідно утримувати ці відмінності на соціально прийнятному рівні, тобто упереджувати виникнення територіальних осередків бідності, нестачі ресурсів для життєзабезпечення і належних умов для людського
розвитку.
Метою статті є оцінка міжрегіональної асиметрії формування сукупних доходів населення, рівня їх територіальної диференціації з визначенням можливих резервів поступового зростання в міру обмеження впливу кризових явищ на цю сферу.
Аналіз попередніх досліджень. Проблеми нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів України, територіальних диспропорцій у потенційних можливостях зростання добробуту населення завжди були у центрі уваги вчених-ре-гіоналістів. Виявлення їх основних причин, оцінка тенденцій та соціально-економічних наслідків дають змогу сформувати методологічну базу для опрацювання нових перспективних напрямів соціально-економічного розвитку регіонів країни. У наукових працях І.К. Бистрякова, М.П. Бутка, А.П. Гайдуцького, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, В.І. Куценко, У Садової, Л.Г. Чернюк та багатьох інших розглядаються зазначені аспекти з урахуванням актуальних проблем сучасного регіонального розвитку. Проте детального дослідження і оцінки потребує регіональна асиметричність формування основних структурних параметрів сукупних доходів населення в контексті вимог забезпечення добробуту територіальних громад.
Виклад основного матеріалу. За визначенням науковців, неоднорідність регіонального економічного простору зростає [1, с. 32], що не може не позначитися на характері і динаміці регіональних соціально-економічних процесів, у тому числі пов' язаних з формуванням доходів населення. Циклічність економічного розвитку обумовлює появу соціально-економічних диспропорцій, тобто порушень певних структурних пропорцій. На регіональному рівні вони охоплюють і процеси, пов' язані із формуванням основних джерел доходів економічно активного населення.
Визнаючи об' єктивний характер територіальної нерівномірності соціально-економічного розвитку, дослідники застосовують різний термінологічний апарат для з' ясування причин цього явища, оцінки його специфіки, обґрунтування перспективних шляхів подолання. На цю обставину звертає увагу М. І. Долішній, зазначаючи, що для дослідження територіальних соціально-економічних диспропорцій використовують такі поняття, як диференціація, асиметрія, нерівність, не
рівномірність, поляризація, регіональні відмінності [2, с. 175].
Ґрунтуючись на визначених М.І. Долішнім принципових відмінностях між зазначеними вище категоріями, можна зробити висновок, що міжрегіональна диференціація процесу формування доходів населення обумовлена відмінностями у потенціалах розвитку регіонів (природно-ресурсному, трудовому, демографічному, виробничому, науково-технічному, інфраструктурному), а її результатом є утворення якісно відмінних груп населення за показниками обсягів, структури і динаміки одержуваних доходів. За твердженням російських вчених, незважаючи на соціально-економічні досягнення, диференціація доходів, її масштабність і обґрунтованість залишається серйозною суспільною проблемою, а зростання нерівності у доходах слід оцінювати як дестабілізуючий чинник регіонального розвитку, єдиною позитивною функцією якого може бути лише нагромадження капіталу [4, с. 61].
» следующая страница »
1 23 4 5 6