Економіка праці

Отже, поведінка людини у трудовій діяльності має складну структуру. З одного боку, людина підпорядковує свої дії дописам і нормам професійного середовища, а з іншого - вона як активний і від­носно самостійний агент вибирає альтернативні напрямки поведінки. Трудова поведінка людини свідчить про те, як вона розуміє соціальне оточення, як саме визначає своє місце у суспільному виробництві, що

62

вважає найбільш значущим для реалізації професійного потенціалу. Трудові вчинки людина здійснює, усвідомлюючи і порівнюючи соціо- культурні й нормативні компоненти трудового середовища із власними інтересами, потребами та професійними можливостями. Іншими сло­вами, людина мотивує власну трудову поведінку, "перепускаючи" зов­нішні чинники через свою свідомість.

Успішність трудової поведінки, крім індивідуальних зусиль суб'єкта, залежить від багатьох об'єктивних чинників - настрою, думок, намагань, оцінок інших людей, що формують систему зустрічних дій і впливають у певний спосіб на продуцента поведінки через системи про­фесійної стратифікації, адміністративно-правових інститутів тощо (рис. 5.2).

Рис. 5.2 - Чинники, що впливають на успішність трудової поведінки

Намагаючись досягти певних результатів, індивід поєднує свої професійні якості із заходами щодо їх реалізації в очікуванні певної компенсації затрат. Схему трудової поведінки можна описати такою формулою: "мета - засіб - результат - винагорода" (рис. 5.3).

Мета ^? ^ Засіб ^? ^ Результат ^? ^ Винагорода Рис. 5.3 - Загальна схема трудової поведінки

Усвідомлюючи причинні зв'язки між власною поведінкою і досягненням бажаного, продуцент вибирає такі дії та вчинки, які за­безпечують синхронізацію його професійних можливостей та інтересів з функціями певного виду трудового процесу.

Розуміння сутності трудової поведінки відбивається в її структурі, що поєднує:

- циклічно повторювані дії, однотипні за результатами, що від-

63

творюють стандартні статусно-рольові чи ситуаційні стани;

-                             маргінальні дії та вчинки, що формуються у фазах перехід­ного стану від одного статусу до іншого;

-                             поведінкові схеми та стереотипи, зразки поведінки;

-                             дії, в основі яких лежать раціоналізовані значеннєві схеми, трансформовані у стійкі переконання;

-                             акції, вчинені під диктатом тих чи інших обставин;

-                             спонтанні дії та вчинки, спровоковані емоційним станом;

-                            усвідомлене чи неусвідомлене повторення стереотипів ма­сової і групової поведінки;

-                             дії та вчинки як трансформація впливу інших суб'єктів, що застосовують різні форми примусу й переконання.

Відповідно до наведеної структури трудової поведінки її основні сутнісні характеристики проявляються в тому, що вона:

-                             відображає функціональний алгоритм виробничого процесу, являє собою поведінковий аналог трудової діяльності;

-                             є формою пристосування працівника до вимог та умов тех­нологічного процесу й соціального оточення;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 34 35 36 37 38 3940 41 42 43 44  ... 156